Мені запропонували роботу в іншому місті. Умови праці надзвичайно вигідні. Я розповіла про цю пропозицію хлопцеві. Схоже, його неабияк злякала ймовірність мене втратити
Я приїхала у незнайому місто, щоб розпочати все спочатку. Нещодавно мені довелося пережити важкий розрив.
Це були тривалі стосунки, з Русланом ми зустрічалися 5 років.
Багато сталося за час наших відносин. Якийсь період я була певна, що він саме моя людина, моя доля. Та певні обставини дозволили мені поглянути на коханого зовсім іншого.
Коли його справжнє нутро викрилося, я зрозуміла, що не хочу пов’язувати своє життя з таким чоловіком. Сказала на пряму, що хочу розійтися. Руслан не заперечував, він теж відчував, що наші стосунки себе вичерпали.
Бажання втекти від минулого привело мене сюди. Я влаштувалася на роботу, орендувала квартиру та вирішила деякий час побути наодинці з собою, тобто ні з ким не зустрічатися.
Доля мала на мене інші плани.
На вихідних я пішла до супермаркету купити продуктів. Зазвичай я скуповую все на тиждень вперед, бо після роботи немає бажання кудись іти. Додому поверталася з важкими пакетами. Руки помліли, сил уже не було, а йти ще далеко.
Десять разів картала себе, що не взяла таксі. Раптом до мене звернувся незнайомець:
-Ваш хлопець зовсім вас не береже.
Варто задуматися чи потрібен вам такий обранець…
Я поглянула на молодого чоловіка приблизно мого ж віку. Гарний собою, високого зросту, з приємним голосом. Посмішка виникла сама собою.
Я не встигла стриматися, перш ніж відповіла:
-У мене немає хлопця.
-Тоді це прекрасна новина! – незнайомець відібрав у мене сумки й продовжив.
– Сьогодні ми з вами зустрінемося у найкращому місці нашого міста. Я пригощаю.
-Ви завжди такий самовпевнений? – поцікавилася я.
-Мені придає сміливості ваша незрівнянна краса.
Я просто не пробачу собі, якщо не спробую вас зацікавити.
-У вас вийшло.
Того вечора ми зустрілися дійсно в казковому місці. Те побачення було одним із найкращих у моєму житті. Наші стосунки розвивалися досить стрімко.
Я була готова будь-якої миті отримати пропозицію руки та серця, адже була певна, що хлопець мене кохає, як і я його.
Допомогти йому зробити серйозний крок допомогла випадковість. Мені запропонували роботу в іншому місті. Умови праці надзвичайно вигідні. Я розповіла про цю пропозицію хлопцеві.
Схоже, його неабияк злякала ймовірність мене втратити.
Тож він став на одне коліно й запропонував вийти за нього заміж. Я й не очікувала, що в один день отримаю аж дві вигідні пропозиції. Обравши кохання, на разі готуюся до весілля. Все-таки інколи мене не покидають думки, що було б, якби мені не запропонували працювати в іншому місті?
КІНЕЦЬ.