Так уже склалось, що мій чоловік постійно думає, ніби всі зобов’язані перед ним стелитись. От сидить і чекає, коли йому все на блюдечку подадуть. Якщо раніше я у всьому йому догоджала, то тепер не можу та й не буду.

Я так само ходжу на роботу, як і він, так само приношу гроші, так само наповнюю холодильник. Сам хоч би раз по продукти сходив. Так ні, тільки приходить з роботи, відразу за стіл і ложкою тарабанить. А коли, цікаво, я мала щось готувати, якщо так само цілий день була не вдома.

Звичайно, спочатку як приходжу, то годую сина. Потім починаю вечерю для нас готувати. А Микола тільки скаржиться. Мовляв, потрібно вміти поєднувати і одночасно справлятись із всім. Мене це вже настільки дістало, що просто ніякими словами не описати. Невже він думає, що я робот?

Декілька разів я казала Колі, щоб став і допоміг із домашніми справами, так він лише посміявся. От я і розсердилась в останній такий раз і готувати нічого не стала. В холодильнику є суп, який варився вчора, от нехай іде, гріє і їсть собі.

Тоді вказала на раковину, забиту брудним посудом. Сказала, що поки не помиє, то гріти їсти нічого не буду. Чесно вам сказати, то мені настільки вже остогидла та кухня, що сама б, здається, тріски їла, аби не вигадувати, що ж такого приготувати ще можна. Справді, не так дратує процес, як підготовка.

На таке прохання чоловік сказав, що до рівня посудомийки опускатися не буде. Це, бачте, жіноча робота. Щоправда, не сказав, де таке написано. Що це суто жіноча робота.

– А що такого в тому, щоб помити ті тарілки, з яких ти їв? Хіба настільки ганебно?

Не знаю, чому для Миколи це таке приниження. І ніколи не зрозумію тих чоловіків, які настільки категорично ставляться до домашніх справ. Та сперечатися із ним у мене просто не було сил. В нормальних сім’ях вся робота ділиться, а у нас вона звалюється на мої плечі.

Мені цікаво, що ж тоді входить в обов’язки чоловіка?! Просто ходити на роботу і раз в місяць підкрутити якісь дверцята в шафі? Оце і все? Якось несправедливо воно виходить.

І це ще я мовчу про те, що мій чоловік і заробляє менше ніж я.

Коли я виговорилась про все це на наступний день при такій самій розмові, то Коля дуже сильно розсердився. Не знаю, чому його так зачепили мої слова, але ще до вечора зібрав рюкзак і поплентався до матері під спідницю.

Ну і добре значить, що все так. Хоча б на декілька днів відпочину від професії кухарки. Заробітна плата дозволить мені із сином прямо зараз поїхати в кафе і поснідати.

КІНЕЦЬ.