Мені виповнилося 32 роки, і всі знову нагадали про дітей та заміжжя. Багато хто вважає це справжнім щастям, але що з тими, хто свідомо обирає самотність та бездітність?

Цього року мені виповнилося 32 роки, і день народження знову нагадав про традиційні очікування: заміжжя та дітей.

Багато хто вважає це справжнім щастям, але що з тими, хто свідомо обирає самотність та бездітність?

Моя подруга Ірина вийшла заміж у 18 років і невдовзі стала матір’ю трьох дітей. Її чоловік постійно на роботі, а вона сама справляється з побутом та вихованням дітей.

Відвідування її будинку змушує мене сумніватися в красі сімейного життя: шум, суєта, вічно чогось не вистачає, і погляд Ірини, сповнений втоми та мрії про сон, говорить багато про що.

Особисто я обрала інший шлях. Я самодостатня, добре заробляю і живу на своє задоволення.

Мої вихідні — це відвідування цікавих місць, вільні побачення, а відпустка — це мандрівки до нових країн.

Все, що я заробляю – витрачаю на себе, обідаю у ресторанах і дозволяю собі купувати все, що хочу.

Відповідаючи на запитання про щастя, я без вагань говорю «Так!».

А ось Іриниа, хоча й заявляє, що щаслива бути матір’ю, насправді відчуває величезну втому.

Тому давайте не нав’язуватимемо самотнім і бездітним людям стереотипи про необхідність поспішати одружуватися, виходити заміж і заводити дітей.

Можливо, вони перебувають у найкращому періоді свого життя і справді щасливі так, як є.ments