Після народження дитини до нас приїхала моя свекруха, щоб пожити з нами. Звісно, я відчувала себе неспокійно через цю ситуацію. Вона має схильність бути владною, наполягати на своєму. Замість того, щоб сидіти вдома і спілкуватися з подругами телефоном, вона хотіла проводити час з онуком.

Я впевнена у своїх здібностях як матері, але матір мого чоловіка нависає наді мною, постійно критикуючи мої батьківські рішення. Хоча я залишаюся терплячою, моя толерантність до того, що мені вказують, що робити, вичерпується. Наші різні погляди на життя лише посилюють напругу.

Не зважаючи на мої спроби донести до чоловіка свій дискомфорт від ситуації, що склалася, він, здається, не в змозі зрозуміти всю серйозність проблеми. Що ще гірше, моя свекруха навіть критикує мої методи приготування їжі, зокрема, мою звичку зразу нарізати овочі. Вона наполягає на тому, що їх треба замочувати на деякий час, аби вийшли нітрати.

То я надто рано солила кашу, і, мабуть, неправильно годувала дитину. Коли свекруха вказала мені на це, я була розлючена. Вона завжди підходить до всього по-старому, а мене це не влаштовує.

Зрештою, я не витримала і натякнула їй, що мені потрібно побути на самоті, сподіваючись, що вона піде. Натомість свекруха образилася і розплакалася, назвавши мене невдячною невісткою. Пізніше ввечері вона поскаржилася на мене своєму синові, стверджуючи, що я ні на що не здатна і можу нашкодити нашій дитині й шлюбу через неправильне приготування їжі.

Тепер я стою перед дилемою, як вчинити в цій ситуації. Після того, як я підслухала її розмову з моїм чоловіком, мені стало ще неприємніше поруч з нею. Я не знаю, як далі жити з нею під одним дахом. Мій чоловік байдужий до цього питання і добре ладнає з матір’ю. Але мені настільки некомфортно, що я навіть подумую про те, щоб розлучитися з чоловіком, аби не бути поруч зі свекрухою.

Чи можете ви порадити, як вийти з цієї ситуації?

КІНЕЦЬ.