Мені дуже прикро, що син виявився таким впертим і невдячним, і не оцінив моїх старань. Я квартиру відразу квартирантам здала, навіщо буде житло пустувати? А машину в гараж поставила, потім подумаю, що з нею робити. Поверталася я в Іспанію з важкою душею, бо син мене дуже засмутив. Якби сказав наперед про все, я б навіть не їхала, а так надарма потратила і гроші, і час. В голові постійно крутяться слова сина: “Мамо, тебе ніхто не просив квартиру купувати”. От невдячний! Я ж чоловіка не мала, все життя заради сина лише і жила, а в підсумку отримала такий “сюрприз
Я своєму сину і квартиру купила, і машину, одним словом – забезпечила його по повній програмі, а він мені так “віддячив”, що словами не передати. Я ж заради нього горбатилася 15 років на чужині, а він мені каже: “А хіба я просив тебе про це? Я собі сам все зароблю”.
Приїхала я з Іспанії додому у відпустку, бо Юрко натякнув, що буде одружуватися, але без весілля, просто розпишуться.
Як я могла пропустити таку подію? Звичайно, що я взяла відпустку і поїхала додому. Та коли я побачила свою майбутню невістку, то ледь не впала – нею виявилася колишня однокласниця мого сина, Зоряна, яка вже встигла побувати у шлюбі, народити дитину, розлучитися, а тепер вирішила і мого сина обкрутити.
Ще б пак! Він у мене і красивий, і розумний, роботу добру має. Я йому квартиру в новобудові купила, все обставила за найсучаснішою модою, хотіла догодити.
Потім гроші мала, то вирішила ще йому машину купити, бо знала, що він давно про неї мріяв. Син відмовлявся, казав, що сам собі заробить. Я йому вірю, бо він у мене молодець. Але коли ж то буде! Добра машина коштує 15-20 тисяч євро, то ж я не стала чекати, поки їх син заробить, а подарувала йому на 30-річний ювілей машину.
Я думала, він вдячним мені буде за все, що я для нього зробила! А він таке вчудив! Скільки дівчат є навколо, я впевнена, що багато з них хотіли б стати дружиною мого Юрія, а він вибрав цю Зоряну.
Головне, що все від мене приховувалося, син казав, що сюрприз мені готує, а насправді просто боявся зізнатися, що його нареченою є Зоряна, яку я знаю багато років.
Я була ошелешена, коли вони до мене прийшли, і прямо сказала, як думаю. Зоряну я поважаю, щиро бажаю їй щастя, але не з моїм сином.
І знаєте, що зробив син? Він сказав, що питати мене не збирався, просто хотів по-людськи зробити – привести наречену додому і познайомити з мамою. Але якщо я проти – це моє право.
Син витягнув з кишені ключі від квартири, ключі від машини, поставив на тумбочку, викликав таксі, і вони поїхали.
А мені так прикро було, що словами не передати. Він проміняв мене і всі мої цінні подарунки не зрозуміло на що.
Я ще на наступний день сина набрала, просила його одуматися. Адже він вартий кращої долі. Та син знову вперто відповів, що він уже все вирішив.
Вони з Зоряною пішли жити на знімне житло, на оренду їм вистачить, бо вони обоє працюють. А з часом вони самі собі на квартиру назбирають, адже інші молоді люди, в яких немає мам-заробітчанок, якось же дають собі раду, і вони впораються.
Мені дуже прикро, що син виявився таким впертим і невдячним, і не оцінив моїх старань. Я квартиру відразу квартирантам здала, навіщо буде житло пустувати? А машину в гараж поставила, потім подумаю, що з нею робити.
Поверталася я в Іспанію з важкою душею, бо син мене дуже засмутив. Якби сказав наперед про все, я б навіть не їхала, а так надарма потратила і гроші, і час.
В голові постійно крутяться слова сина: “Мамо, тебе ніхто не просив квартиру купувати”. От невдячний! Я ж чоловіка не мала, все життя заради сина лише і жила, а в підсумку отримала такий “сюрприз”.