Маргарита Степанівна має свою власну трикімнатну квартиру, придбану в шлюбі. Місця там вдосталь, але давно не робився ремонт, оскільки вже майже десять років, як не стало її чоловіка.

Донька переїхала жити в гуртожиток ще за часів студентства. Згодом орендувала квартиру зі своїм хлопцем, Миколою.

Через два роки молоді люди одружились. Вони хотіли отримати іпотеку, але щось пішло не так, і кредиту їм не дали.

Одного разу, мати запитала їх, що планують робити зі своїм житлом, на що отримала відповідь: “Мамо, не лізь де не просять. Ми самі вирішимо”.

З перших зустрічей Маргарита Степанівна та її зять не змогли знайти спільної мови. Хоча не сталося нічого серйозного, але між ними відчувалася напруга.

– Спочатку я дуже переживала, чому мій зять ставиться до мене з таким холодом, постійно ігнорує. Неодноразово запитувала доньку, що зі мною не так. Вона мені казала, що Микола не любить спілкування з людьми, які не є для нього дуже близькими. Але я в цьому сумнівалася, адже він одружився з моєю дочкою, і мав би бути привітним зі мною. Чого йому так складно відповісти на прості запитання, чому він не може привітатися зі мною? Я ж не кусаюсь,- скаржилась жінка своїй приятельці.

Микола рідко відповідає на дзвінки тещі, зазвичай донька передзвонює своїй матері згодом. Ніколи він не відвідує Маргариту Степанівну і завжди тікає з дому, коли та має прийти.

Народження внука не змінило нічого. Маргарита Степанівна так очікувала на його появу і хотіла стати найкращою бабусею, але зять швидко дав зрозуміти, що цього не станеться. Спілкування між Маргаритою Степанівною та онуком було мінімальним через Миколу.

– Мені довелося домагатися дозволу, щоб провідати свого рідного онука, але це траплялося вкрай рідко,- скаржилася Маргарита Степанівна,- Ми практично не бачимо одне одного, дитина майже не знає мене. Микола не любить, коли приходять гості.

Батьки чоловіка живуть далеко і не проявляють багато інтересу до онука. Навіть Маргарита Степанівна перестала нав’язуватися та домагатися зустрічей.

– Можливо, я інколи була надто настирливою, але я просто хотіла побачити внука. Може й краще, що я не так сильно прив’язана до дитини,- додала вона.

Сім’я доньки стикнулась з багатьма проблемами одночасно. Її декретна відпустка закінчилась, але недавно їй стало відомо, що вона залишиться без роботи. У фірмі Миколи також відбулось скорочення, яке його зачепило.

Нещодавно хазяйка квартири, де живуть донька із зятем, повідомила їх, що має намір продати квартиру і надала їм тиждень на виселення. Але вони обоє безробітні та не можуть дозволити собі орендувати нове помешкання. Тому дочка звернулась до матері з проханням допомогти їм знайти тимчасовий прихисток.

Маргарита Степанівна згадала минуле та теперішнє ставлення зятя до неї. Не зважаючи на це, вона згодилась допомогти дочці з онуком, але за умови, що зять переїде до батьків. Приятелька Маргарити Степанівни зрозуміла стан подруги та підтримала її рішення.

Як гадаєте, чи правильно вчинила жінка, коли відмовилась приймати сім’ю доньки включно із зятем?

КІНЕЦЬ.