Мені дали карт бланш, я виконала величезну роботу, за 5 днів крамниця відродилася, але колективу не сподобалося, що на роботі раптом довелося працювати, та й мене звільнили, за свої 34 роки я змінила кілька місць роботи, на одній я пропрацювала 7 років, на іншій 2 роки, але ця мені стала другим будинком
Я вважала, що в мене є друзі, поки не прийшла смуга невдачі. Смуга невдачі прийшла і до мене. Я не вважаю себе ангелом, але моє плече чи жилет для всіх завжди були готові. Також і двері відчинені і не важливо, котра година. Але прийшла і моя низка невдач.
У мене хороша робота, я її дуже люблю, раптом начальник повідомляє, що мушу закрити один магазин (я працювала на 2 магазини), причиною став мінус. А ось мінус виник через змінницю, жінку, яка комусь хотіла, тому продавала, а хто не подобається, могла й нагрубити. Пішли скарги. Так як я за рік стала правою рукою, звісно я запропонувала введення правил, які не дозволять їй так поводитися.
Мені дали карт бланш. Я виконала величезну роботу. За 5 днів крамниця відродилася, але колективу не сподобалося, що на роботі раптом довелося працювати. Та й мене звільнили. За свої 34 роки я змінила кілька місць роботи. На одній я пропрацювала 7 років, на іншій 2 роки. Але ця мені стала другим будинком. Я вклала туди всю свою душу.
І тут я дізналася, що таке депресія. Ніколи мені не було так прикро. Паралельно з цим у сестри мого чоловіка в сім’ї теж трапилося лихо. Її чоловік втратив роботу, ми дізналися, що через заборонені речовини. Має відбутися суд. Світить 10 років. У них дочка 5 років. Я як могла, підтримувала і морально, і матеріально.
Склалося так, що я пішла на суд одна до нього. Я його не виправдовую, але людина, що оступилася, не повинна бути одна! Він має знати, що комусь потрібний, тоді є шанс, що зміниться. Я пішла до нього до суду. Ще був його батько. Дали йому умовно, суддя увійшов у становище. Заплутався! Я сказала, що все підтримаємо, то й робили.
Сестра чоловіка, яку я любила і люблю, вважала як свою рідну сестру, звинуватила мене перед усією сім’єю у зв’язку з її чоловіком. Звичайно, це не так. Багато хто зараз скаже, що я брешу, я розумію. Але це був удар у спину. Вона всіх звинувачувала у зв’язку з ним, ну ось такі ревнощі, але я ніколи не думала, що це мене торкнеться. Ну і як раніше писала, додалося ще звільнення.
Я спочатку чесно сказати не вірила, що так усе відразу може бути. Я за нею сумую дуже сильно, а за племінницею ще більше. Я намагалася поговорити і переконати, навіть чоловік свою сестру намагався переконати, але все марно. Із чоловіком перестала спілкуватися і мати.
Я почала намагатися знайти роботу, але емоції не давали об’єктивно мислити. Чоловік сказав, щоб я трохи відпочила, і я стала їздити з ним (він розвозить стоматологічні інструменти). Працює давно. Любить свою роботу. З його начальником ми давно знайомі й у добрих стосунках.
Я вирішила, що пройде час і все налагодиться, але ні, навіть сміятися хочеться. У нас були сусіди. Сусід — дядько начальника мого чоловіка. Але теж там почав працювати. Цілий рік намагався свою дружину туди до них влаштувати менеджером. Чотири роки тому, ми були як одна родина. Їм було тяжко, ми звісно фінансово допомагали у всьому.
Але потім фінансове становище наше змінилося, а в них налагодилося. Нас просто викинули зі свого життя через непотрібність. Два роки вони нас не помічали. Але ми з чоловіком підвелися на ноги. Тут вони прийшли, покаялися, вибачилися (якраз у них стало фінансово погано). Звісно, обнялися, пробачили ми їх.
Наразі сусідові вдалося дружину влаштувати до них на роботу. Так як мій чоловік давно там працює, я все вмію і знаю, більше року вечорами збирала замовлення на клініки як на допомогу просто. Два тижні моя дорога сусідка та подруга там працює. Мене туди також хотіли взяти. Друг наш і чоловік сприяли цьому, та й сам начальник не проти. Знає, що я все вмію.
А ось моя подружка злякалася. Не виходить у неї ніяк. І такі плітки розпустила, що мого чоловіка звільняють. Але навіть сусід шокований вчинком своєї дружини. Ще мені один удар у спину від близької людини. Чоловік 2 дні вдома побув, а робота вся встала. Його повернули на роботу з умовою, що я там не з’являтимуся, і їздити з ним теж не буду. Як мені вчинити?
КІНЕЦЬ.