Мені було дуже шкода тата, він залишився в своєму домі один-однісінький. І хоч у мами вже давно новий чоловік і щасливе життя, про тата вона не забувала, і час від часу до нього навідувалася.

Та одного дня в його домі появилася Ольга Степанівна. Дуже швидко моя радість за тата перейшла в розчарування. Не можу зрозуміти, як і чим ця жінка підчепила мого тата. Остання наша зустріч перейшла всі межі.

Тато довго був один, я бажала йому зустріти нову жінку. Але щоб вона була добра і любляча. Татові дуже сумно одному, і це зрозуміло.

Коли батьки розлучилися, було дуже сумно. Вони все одно дуже подобалися один одному і навіть залишилися друзями. Мама пішла, вона хотіла від життя “більшого”, і я це розуміла. Тато більше тихий чоловік, який хоче полежати вечорами перед телевізором і не цікавиться компанією. Мама не хотіла в шістдесят років закриватися ні вдома, ні в саду.

Мама ожила, влаштувалася на нову роботу і почала подорожувати, зрештою знайшла собі нового чоловіка. Але вона все одно допомагала батькові, час від часу їздила до нього в гості. Нам з братом було незручно дивитися, який самотній тато.

Через роки я навіть не вірила, що він знайде своє кохання. Але я помилилася. Тато виглядав досить гарно, будинок і сад також тримав в порядку. Так, знайшлася дама, але яка…

Початкова радість, що у тата є жінка, змінилася розчаруванням. Через деякий час вони запросили нас на обід, Ольга Степанівна вже практично поселилася у батька. У перші хвилини вона навіть була до мене добра, але через годину нам набридла її балаканина. Ця жінка нестерпна, вплутується у все і має мало співчуття. Але тато виглядав щасливим!

Ольга Степанівна в усьому права і має намір довести нам це будь-якою ціною. Вона перериває будь-яку розповідь, щоб переконатися, яка була точна дата, навіть географічне розташування. Вона наголошує на деталях настільки, що нас фактично це виводило з себе.

Вона намагалася нав’язати мені, як правильно приготувати печінковий торт. Вона пояснила мені, що мої діти через надмірне сидіння в гаджетах скоро будуть ходити в окулярах.

Та незважаючи ні на що, тато усміхався, ніби знайшов скарб усіх скарбів, і мені не хотілося зіпсувати йому радість. – Добре, тату, я щаслива, що ти щасливий, – сказала я йому в коридорі.

Тоді ми з братом довго сперечалися про те, наскільки Ольга Степанівна нестерпна. З часом все це набуло ще гіршого виміру. Ніхто з нас більше не хоче її бачити, але татові без неї не жити.

Тато, як кошеня, виконує любу її забаганку. Звісно, ​​Ользі Степанівні не сподобалося, що тато досі дружить із мамою, тож довелося і тут йти на уступки. Я дуже засмучена цим.

Тато ніколи не був близьким з моїм чоловіком, і я також не збираюся говорити з його дамою по душах, це його життя. Але мене теліпає кожного разу, коли ми приїжджаємо до них в гості.

Ольга Степанівна ніяк не може зрозуміти, що вона в цьому домі не найголовніша. А навпаки, вона перекрикує всіх, бере лідерство і хизується. Нікого не хвилює її кмітливість, і мені вже кілька разів доводилося вказувати їй, що вона вплутується в речі, до яких їй немає діла.

Коли вона знову запитала брата про весілля прямо на очах у його дівчини, той уже не втримався.

– Ви така безкультурна жінка, якої ще світ не бачив, – зло промовив він, і вона розсміялася, наче це був вдалий жарт. І тому я уникаю її якомога більше. Тато, мабуть, просто так її не виставить за двері. А ось мама каже, що це краще, ніж він один.

Що робити? Як вжитися з цією жінкою?

Джерело