Замість того, щоб допомагати, мама проводить час на дачі та критикує мене. Я дуже хочу свою компанію, і саме зараз складається так, що я маю на неї ресурс і почуття, що якщо зупинюся, то потім змусити себе вже не зможу.

Маю чоловіка, двох маленьких дітей. Чоловік мене підтримує, зараз у розвиток ідуть усі гроші, які я заробляю, він допомагає з нянею, грошима, теж працює.

Але не моя мати. Для неї важливіше не допомогти мені, а їздити на дачу, консервувати цілий день помідори, пекти якісь непотрібні торти чи хліб.

Я розумію, що вона це робить для себе, не для мене, хоча це все подається під соусом: «Я ж вам консервувала». Та мені не потрібна ця консервація, ці помідори та огірки я спокійно можу купити.

Але мені саме зараз, як ніколи потрібна допомога з дітьми та підтримка.

Ми самі заробили на житло, ніколи ні від кого не просили допомоги і навіть зараз я просто ночами працюю, бо вдень з дітьми. Але тоді нема чого влаштовувати розбирання вночі (я зараз у гостях у мами). Вона весь день проводить на дачі, а потім влаштовує скандал тому, що я о 12-й ночі працюю.

Я ж думаю, що краще спитати, чим мені можна допомогти і допомагати, а не робити зауваження. Мене це дуже дратує.

Може це й егоїстично, але зараз такий час, що батьки можуть розраховувати лише на своїх дітей, особливо з копійчаними пенсіями. Тому треба допомагати дітям.

КІНЕЦЬ.