Маша йшла, не розбираючи дороги. Сьогодні чоловік виставив її із донькою за двері. Вже місяць як він вимагає, щоб Маша з’їхала від нього. А куди вона поїде? Ні житла, ні роботи.

Адже Насті лише два з половиною роки. Якби одна, то давно пішла б. А з дитиною, куди? Але Степана це не турбує. Ще й звинуватив, що не його дочка.

Говорив так, щоб бо лючіше зробити. Але сьогодні в нього урвався терпець. Коханка вимагає виrнати дружину, а Маша сидить у квартирі. Він схопив дружину за руку і витяг із квартири.

Відразу поміняв замки. Сказав, що речі привезе на адресу, яку вкаже Маша… Дівчина стояла біля дороги. Дивилася, як бабуся намагається перейти дорогу, але не виходить.

Маша підійшла, взяла стареньку під руку і тихенько повела. Бабуся дякувала, запитала, як звуть дівчину, і чому така сумна . Маші захотілося поділитися, адже поспішати нема куди, і Настя задоволена, що з мамою сьогодні довго гуляють вулицею.

Коли все розповіла, бабуся Марія, тезка Маші запропонувала піти до неї.

А далі щось придумають. Вже у квартирі бабуся зателефонувала синові, щоб увечері приїхав. А далі події розвивалися швидко. Син бабусі, Артем Володимирович, узяв Машу працювати до себе на фірму, допоміг влаштувати доньку в дитячий садок.

Маша проживає з бабусею Марією, адже бабуся не хоче відпускати їх від себе, веселіше втрьох. Маша працює, заощаджує. Подала на розлу чення, аліментu та на поділ майна.

Від чого колишній прибіг миритися. Але він їй уже не потрібний. Життя налагоджується.

КІНЕЦЬ.