Свекруха довго не могла повірити, що син із невісткою приховали від неї народження онука.

Вона гадала, що це якась помилка, що знайома просто переплутала, й усе не так. Однак, не витримавши сумнівів, вона вирішила поїхати до них і переконатися сама. І правда виявилася такою, як казали.

Ганна вже місяць, як повернулася з пологового будинку, тримаючи на руках новонародженого сина, про якого Марія Іванівна навіть не здогадувалася. І це сталося не випадково — молоді свідомо вирішили нічого їй не розповідати. І це було рішення не лише Ганни, а й Олега.

Ганна та Олег познайомилися багато років тому, і їхні стосунки розвивалися стрімко.

З перших днів знайомства Марія Іванівна зненавиділа Ганну. Уся справа була в тому, що її син закохався, перестав виконувати всі материні забаганки, став більше уваги приділяти своїй коханій і дарувати їй подарунки.

На той час Ганні було лише 19 років, вона була дуже молода, а Олег був старший на шість років. Коли Марія Іванівна вперше зустріла її, то не побачила жодного прояву «правильного» ставлення до себе.

Вона не відчула, що Ганна колись прийме її як рідну. Свекруха була впевнена, що дівчина просто використовує її сина і зіпсує йому життя.

Уявлення Марії Іванівни про «ідеальну» невістку були зовсім іншими. Вона мала бути красивішою, розумнішою, з ідеальною фігурою, багатими батьками й посагом.

У її очах ідеальна невістка була схожа на ляльку чи циркову мавпочку, яку можна показувати всім знайомим, фотографуватися й гратися з нею.

Марія Іванівна була впевнена, що син мав знайти жінку не для себе, а для мами — ту, яка відповідала б її мріям. Вона постійно повторювала, що Ганна «забрала» в неї сина й зіпсувала йому життя.

Але чи варто дивуватися, що молоді вирішили нічого їй не розповідати? Можливо, вони вважали, що вона просто не заслуговує знати про таку важливу подію в їхньому житті?

КІНЕЦЬ.