Марія втомлено сиділа у своїй альтанці, але на її губах грала посмішка задоволення. Вона насолоджувалася умиротворюючою атмосферою свого заміського будинку. Вона була пенсіонеркою і вперше проводила літо далеко від міста. Марія та її чоловік Ігор мріяли поїхати за місто та жити з весни до осені у химерному будинку, який збудував Ігор.

Незважаючи на тихі зими, коли решта жителів поверталася до міста, вона не могла змиритися з тіснотою своєї міської квартири. Чотири роки тому вона втратила чоловіка. Біль був майже нестерпним, а спогади туманними. Їхній син Артем був для неї опорою в ті лихоліття. Він підтримував її як міг.

Живучи сама після від’їзду Артема, Марія вирішила жити як для себе, а й Ігоря. Вона присвятила себе саду, вирощуючи чудові квіти в окрузі. Рясний урожай кабачків, гарбузів та огірків вона часто дарувала друзям та колишнім колегам. Сусідка Тамара пропонувала продавати їх, але Марія сміялася, воліючи віддавати безоплатно.

Проживши з Ігорем понад 25 років у коханні та розумінні, Марія знала, що ніколи більше не знайде такої людини, як вона. Вони ідеально підходили один до одного, завжди знаходилися на одній хвилі. З настанням зими Марія переїхала до своєї міської квартири. Її поверненню були раді сусіди, які цінували її доброту та мудрість.

Навіть коли Марія виступала в ролі посередника між подружжям, що свариться, її люблячий характер і радість, яку вона приносила в будинок, були очевидні. Якось на порозі будинку з’явився незнайомець, напрочуд схожий на її покійного чоловіка Ігоря.

Незнайомець представився Іллею – братом-близнюком Ігоря, розлученим з ним при народженні. Для Марії це стало несподіванкою, що змусило її пошкодувати про втрачені можливості братнього зв’язку. Однак протягом наступних чотирьох днів Марія та Ілля знайшли втіху в суспільстві один одного.

Ілля допомагав з ремонтом у квартирі Марії та на дачі, і у відповідь Марія тепло приймала його, розуміючи його самотність після втрати дружини та дочки. Обмінявшись контактами, Ілля залишив квартиру Марії, пообіцявши підтримувати зв’язок. Через день від Іллі надійшов дзвінок, у якому він висловив свою самотність без компанії Марії.

Жінка радо прийняла його запрошення приїхати до нього додому на узбережжі. Після приїзду Ілля зустрів її з букетом троянд та серцем, повним щастя. Коли вони обнялися, гублячись в обіймах один одного, стало ясно, що життя Марії справді пішло далі і привело її до нового початку з Іллею.

КІНЕЦЬ.