Марина прокинулася і виявила, що нема ні чоловіка, ні його речей. Вона покликала подруг і билася в істериці, як раптом біля порога з’явився чоловік із мішком.
– Людо! Мене Вітя покинув! Зовсім кинув! Прокинувшись рано вранці, ще не розплющивши очі, Марина простягла руку туди, де мав бути чоловік. Того на місці не було. Вчора вони сильно посварилися, і дружина в серцях кинула чоловікові: “Забирайся з дому!”.
Чоловік, проігнорувавши її, роздягнувся і ліг спати. Посидівши трохи на кухні, вона дочекалася поки той засне, і попрямувала до спальні.
І ось ранок, сьогодні неділя, а чоловіка нема! Марина кинулася до шафи з одягом, але речей чоловіка у шафі не було. Вона впала на ліжко і голосно заридала в подушку.
Потім зателефонувала до подруги Люди. Люда прибігла в халаті хвилини за три, і прямо з порога заголосила : – Ось негідник який! Залишив дружину з дітьми!
– Людо, ти чого? У нас дітей поки що немає!
– Ну ти подивися на нього, мало того, що залишив, то ще й без дітей!
Алло! Олена уявляєш, Віктор Марину покинув, давай швидше до нас, вирішуватимемо, що робити! За кілька хвилин у квартиру увійшла сусідка Олена, яка жила трьома поверхами вище.
– Що говориш?
Як пішов?
Зовсім?
З речами? – не вірила у почуте Олена.
– Ти Марина не плач! Ти дівчина молода, вродлива, ми знайдемо нового чоловіка!
– Людо, я не хочу іншого чоловіка! Я Віктора свого люблю!
Я хочу до нього! – сказала Марина, і знову заридала в подушку…
– Доброго дня дівчата! А що тут відбувається? У дверях стояв Віктор, в одній руці якого були квіти з тортом, а в другій пакет із картоплею. Дружина, побачивши чоловіка, кинулася йому на шию.
– Вітю, ти де був? Чому пішов?.. Ідіть звідси! Подружки тихенько вибігли із квартири.
– Та як де був, я тобі записку на кухні залишив! На ринок поїхав, за картоплею. Ти мене весь вечір через це лаяла вчора!
– А речі твої де?
– Та в валізі лежать із минулої сварки. Мені ліньки їх було туди-сюди складати. Ти мені краще скажи, що тут сталося?
КІНЕЦЬ.