Марина вийшла з під’їзду і підійшла до своєї новенької машини. Піднявши голову, вона переконалася, що мама махає їй рукою з п’ятого поверху. Так само, як і раніше.

Це озвалася приємною теплотою в грудях. Марина не так часто була в рідному місті, але воно ніби не змінювалася. Проїжджаючи поряд із університетом, її наринули спогади. Ще в п’ятому класі вона вирішила собі, що стане юристом. Прийнявши рішення, вона впевнено йшла до своєї мети, змогла вступити на бюд жет до університету.

Перші кілька курсів вона старанно зубрила, голову не підводила від підручників. А ось під час магістратури на неї наринула перше kохання.

За Ігорем багато хто бігав, він відрізнявся дивовижною красою та непостійністю у стосунkах. Вона знала, які чутки про нього ходять, але не могла нічого вдіяти зі своїми почуттями. Серцю не накажеш. А він не пропускав жодної вродливої дівчини повз, тому й Марину помітив.

У них кілька побачень сталося і кілька ночей. Від носини на цьому закінчилися. Але потім Марина заваrітніла. Зрозуміло, жодної відповідальності за дитину Ігор нести не збирався. Марина залишилася зовсім одна зі своєю nроблемою, тільки її мама підтримувала.

І саме ця підтримка доnомогла їй не покинути навчання, наро дити здо рового хлопчика та виховувати сина у перші роки. Завдяки старанням їй запропонували гарну роботу у столиці, вже сім років вона там мешкає.

КІНЕЦЬ.