— Дивна якась. Таке відчуття, що вона щось почала підозрювати — поділився Павло з тією самою незнайомкою, яка перебувала в його обіймах.

— Так, жінкам властиво накручувати. А ти не хочеш їй вже, нарешті, розказати про нас? Пашо, ти ж сам неодноразово говорив, що вона тебе як жінка не влаштовує.

— Ні, не хочу я цих розмов і давай ми не будемо повертатися до цієї теми — Паша знову хотів скоріше перервати розмову…

… Павло сьогодні навмисно посварився з Діаною, щоб та забрала дітей і поїхала до своєї мами.

Він не вперше так вчиняв. Та намагався з усіх сил саме тоді, коли йому це було потрібно. Цього разу Павло перевершив сам себе.

Причому не завжди це виходило, оскільки Діанка була стриманою людиною. А тут все пройшло як по маслу і ось дружина вже збирає речі…

Втратити дружину він не боявся. Тому що знав, що нікуди вона не дінеться.

Двоє дітей і спільна іпотека — цим все сказано.

«Нічого, поживе там тиждень, не зламається! Тим більше, що іноді в сімейному житті такі сварки лише на руку», — думав Павло і посміхався, дивлячись на Діану, яка стрімко збиралася.

— А я тобі казав, що ти завжди тікаєш від проблем, замість того, щоб їх вирішувати, — кричав він услід жінці.

— Хочеш, щоб ми поговорили? Добре, давай — дружина присіла на пуф, показуючи, що готова до розмови.

— Ні, зараз мені це вже не потрібно. Якби ти дійсно хотіла налагодити між нами стосунки, ти б раніше про це замислилася — навідріз відмовився йти назустріч Паша.

— Ну, давай, поговоримо.

— Ні, тобі треба заспокоїтися і зібратися з думками. Поки ти в такому настрої, це марно. Тільки гірше посваримося.

Тому бери дітей і їдь до мами. Як відпочинеш і наведеш порядок в голові, так і поговоримо — чоловік продовжував стояти на своєму.

Діана з дітьми дісталися до батьків тільки ввечері. Навіть незважаючи на те, що подружжя посварилося, вона вирішила зателефонувати Паші.

Думала, що той переживає за них. Однак зовсім не це очікувала почути.

— Алло, хто це? — запитала вона, коли почула в трубці незнайомий жіночий голос.

— Тебе це вже не повинно стосуватися. Нема чого сюди дзвонити, — нахабно відповіла незнайомка.

— Здається, я помилилася, — розгубилася дівчина і кинула слухавку.

Діана подумала, що зателефонувала не на той номер і ще раз вирішила його перенабрати.

Але справа в тому, що номер Паші вона знала напам’ять. У підсумку нічого не зрозуміло.

Номер його, а відповідає там незрозуміло хто. Та ще й точно жінка!

Хоча, як тільки вона заспокоїлася, з’явилося чітке відчуття, що раніше вона вже десь чула цей голос.

Ось тільки коли і де саме — вона ніяк не могла згадати.

У підсумку Діана вирішила знову зателефонувати. Раптом це все-таки помилка і вона сама себе накрутила?

— Я ж сказала — досить дзвонити! — відповіла та сама жінка і кинула слухавку.

Діана навіть відповісти нічого не встигла. А ще вона не терпіла, коли її так переривають.

Тому вирішила зателефонувати втретє, щоб встигнути все швидко висловити.

— Слухаю! — цього разу відповів уже чоловік.

— Паша, це я — прошепотіла Діана.

— Думаєш, я не впізнав твій голос?! Нормально дісталися?

— Так, а ти з ким?

— У сенсі з ким? Один, звичайно, з ким я ще можу бути — абсолютно впевнено вимовив чоловік.

— А що за жінка тоді брала трубку?

— Діана дуже нервувала.

— Ти в своєму розумі? Я щойно тобі відповів. Яка ще жінка? Ще раз кажу, що я один. Давай ти не будеш погіршувати і без того непросту ситуацію, що між нами склалася, своїми підозрами. Все, я хочу спати. Бувай.

Паша вимкнув телефон і повернувся до… Поліни…

— Дивна якась. Таке відчуття, що вона щось почала підозрювати — поділився Павло з тією самою незнайомкою, яка перебувала в його обіймах.

— Так, жінкам властиво накручувати. А ти не хочеш їй вже, нарешті, розказати про нас? Пашо, ти ж сам неодноразово говорив, що вона тебе як жінка не влаштовує.

— Ні, не хочу я цих розмов і давай ми не будемо повертатися до цієї теми — Паша знову хотів скоріше перервати розмову.

— Але чому? Ми вже пів року разом — дівчина ніяк не вгамовувалася.

— І що? Мене все влаштовує. Кидати родину я не хочу. Поліна, годі тобі, досить. Давай не будемо втрачати наш дорогоцінний час і займемося чимось приємнішим.

Поліна спочатку погодилася на роль коханки, але з часом зрозуміла, що цей варіант її не влаштовує.

Вона занадто сильно почала сумувати за Павлом і їй набридло, що вони можуть бачитися тільки тоді, коли йому це зручно.

Тому вона вирішила зробити все, щоб Діана здогадалася про пригоди чоловіка.

Поки той виходив за напоями, вона відповіла на дзвінок, а потім видалила вхідні.

Вона дуже хотіла, щоб Діана приїхала посеред ночі і застала їх. А потім зібрала речі і відразу ж подала на розлучення.

На це і був розрахунок, але поки у неї нічого не виходило.

«Ну, нічого. У мене є запасний план», — подумала Поліна в той момент.

Через певний час того ж вечора Діана згадала, чий це був голос.

— Мамо, я знаю, з ким я розмовляла. Це ж його колишня Поліна. Точно, це її голос.

Вона якось приходила, щоб з’ясувати з ним стосунки і забрати свої речі. Це було ще до весілля. Невже він з нею зійшовся?

Діана прикрила рот руками, немов намагаючись заглушити свій жах.

— Донечко, заспокойся, — спробувала підтримати її Катерина Дмитрівна.

— Та як я можу заспокоїтися, коли мій чоловік зраджує мені в нашому ж будинку і ліжку? Я зараз приїду і таке їм влаштую, що мало не здасться.

— Припини! Невже ти не розумієш, що ця Поліна цього і чекає? Думаєш, вона просто так тобі відповіла?

Цього і домагається, щоб ти приїхала, влаштувала скандал і зібрала всі свої речі — запевняла її мати.

Діана почала плакати від образи, закриваючи рот рукою, щоб не розбудити дітей.

— Послухай, доню, ти зараз нервова за кермо сядеш і від цього точно нам легше не буде. Та й спеціально вона все зробила, як ти не зрозумієш?

Тут розумнішою треба бути. Зрозуміло, що це відразу розлучення, але воно має бути вигідним для тебе і дітей.

— Як це “вигідним”?

— А так! Після такого ти повинна його залишити без усього. Буде голий як сокіл, а ти на коні. Якщо вже йти, то робити це красиво.

Таку помсту він точно запам’ятає на все життя. А скандалом ти нікому нічого не доведеш, тільки на посміховисько себе виставиш.

Катерина Дмитрівна говорила дуже переконливо.

Діана розуміла, що мати права і обіцяла їй не робити дурниць. Тим більше, що потрібно було зосередитися на вирішенні важливіших питань.

І саме зараз все стало на свої місця і стало прозоро зрозуміло, навіщо чоловік провокує її на скандали і поїздки до матері.

Поліна не розуміла, що відбувається і чому Діана досі не з’явилась.

Вже три години як могла приїхати, а її досі тут немає. Вона вирішила сама набрати її номер.

— І чого ти мені дзвониш посеред ночі? — почула в трубці Поліна.

Вона не могла здогадатись, що зараз розмовляє не з Діаною, а з її матір’ю, Катериною Дмитрівною.

— А чому б не подзвонити, коли після такого з ним точно не заснеш? Давай ти не будеш прикидатися, що не впізнала мене. Так чому не приїхала? — провокувала Поліна.

— А навіщо?

— У сенсі? Твій чоловік тобі зраджує, а ти на це так спокійно реагуєш? — ніяк не вгамовувалася нахабна особа.

— Уяви собі! Думаєш, я не здогадувалася про ваші інтрижки? Я тебе благаю, все ж було зрозуміло з самого початку.

Хочеш забрати його — забирай! Тільки буде одна умова. Якщо ти без нього не можеш, неодмінно виконаєш — впевнено говорила Катерина Дмитрівна.

— Яка ще умова?

— Ти віддаси мені дев’ятсот тисяч і ми з дітьми ніколи не з’явимося у вашому житті. Я навіть на аліменти подавати не збираюся.

— У сенсі? — здивувалася Поліна.

— А ти що хотіла? Мені іпотеку гасити треба. Тільки заради цього його і терплю. Ну, то що, по руках?

— Добре, я тобі перекажу. І ти його кидаєш, зрозуміла? — не вгамовувалася дівчина.

— Так, без питань.

Наступного дня Діана дуже здивувалася, коли побачила таку суму на своєму рахунку.

Вона, не замислюючись, одразу подала на розлучення. А Поліну чекав неприємний сюрприз.

— Яка ж ти ідіотка? Що ти наробила? — кричав на неї Павло.

— Хіба не добре, що вона від тебе відстала? Тепер нам не доведеться ховатися по кутках, як школярам.

— Ти ненормальна! Я ж працював у фірмі її рідного брата.

— Тобто як? — здивувалася Поліна.

Виявилося, що весь цей час Паша їй нахабно брехав, коли говорив, що очолює власну фірму.

Насправді він був там заступником директора, який мав хорошу репутацію.

— Тепер її брат мене вижене. Ти хоча б розумієш, що таку зарплату і посаду я тут ніде більше не знайду? — продовжував обурюватися Павло.

— То, он воно що. Жебраки мені точно не потрібні. Забирайся з моєї квартири.

— Куди? Дружина мене назад не пустить. Іпотека була на неї, і квартира не моя.

— А це мене вже не хвилює. Безробітний мені даром не здався. Іди і забудь, що ми були знайомі, — з абсолютною байдужістю вимовила Поліна і зачинила двері перед носом колишнього.

Так і залишився Паша ні з чим. А Діана — з дітьми, з квартирою і невеликим запасом грошей. Адже за іпотеку залишалося віддати набагато менше, ніж вона отримала від коханки чоловіка.

Решта — за моральну шкоду, щоб нікому не кортіло з нею так вчиняти.