Я дуже не люблю, коли хтось втручається моє особисте життя. Особливо, якщо це роблять рідні люди. Знаючи, що я не буду з ними сваритися, вони ставлять незручні питання.

Ми з дружиною одружилися, коли обом було майже 40 років. На той час ми з Кариною займали доволі високі посади. Кожен з нас мав власну нерухомість та автомобіль. Ні я, ні Карина в минулому одружені не були.

Довгий час моя мама наполягала, щоб я одружився. Пам’ятаю це почалося вже після того, як мені виповнилося 21 рік. Вона спочатку чекала поки я познайомлю її з моєю дівчиною. А коли мені виповнилося 30 років, зрозуміла, що цього не станеться та почала знайомити мене з доньками її подруг. Потім ще довго їх розхвалювала та натякала на те, що вони не проти, якби одна з них стала моєю дружиною.

Я тактовно відповідав, що дружина знайду собі сам. Та мама не здавалася. Телефонувала до мене, казала, що помре так і не побачивши внуків.

Коли ми познайомилися з Кариною, я зізнався, що не планую мати дітей взагалі. Жінка була зі мною абсолютно солідарна, вона вважає, що не кожен може стати хорошим батьком. Хай народжують дітей ті, кому це потрібно. Я уже дорослий та все одно мені було страшно повідомити мамі про свою позицію, я готувався до найгіршого.

Коли після розпису мама підійшла до нас і почала розповідати про свої мрії з приводу внуків, я сказав їй про те, що ми не плануємо мати дітей взагалі.

– Я розумію що ви вже не молоді, але ж можна взяти дитину під опіку. Я вже згодна навіть бавити онуків, які мені не рідні, тільки б вони були, – сказала мама.

– Мамо, ти не розумієш, це наше життя і ми приймаємо рішення, – намагаючись не образити маму відповів я.

Мама тоді показово почала хапатися за серце, як вона любить. Навколо неї зібралися гості, всі переживали за її фізичний стан та звинувачували мене в черствості. Свято було зіпсоване. Потім почалися телефонні дзвінки, розповіді про те, що в старості мені ніхто не подасть кружку води.

Мама звинувачувала мене в егоїзмі та казала, що у мене багато грошей і я маю фінансову можливість виховувати дитину. Є люди, які набагато бідніші за мене і мають багато дітей. А я не бажаю подарувати їй радістю бути бабусею.

Батьки Карини більш спокійно ставитися до її рішення, вони намагалися вплинути на мою маму, проте марно.

Мама каже, що їй дуже боляче від того, що я прийняв таке рішення, адже діти це велика радість і вона щоразу милується на них та вірить, що колись я передумаю.

КІНЕЦЬ.