-Мамо, – Сергій опустив очі, – ми поставимо на кухні другий холодильник. Вирішили харчуватися окремо.

Антоніна навіть присіла … Минуло три тижні після весілля сина, а вже на кухні намічався другий холодильник.

-Чому, синку? – здивувалася мати.

-Нам так зручніше, – промямлив син і побіг на роботу.

І правда, на кухню, яку з любов’ю Антоніна облаштовувала з покійним чоловіком, син з невісткою поставили другий холодильник.

-Добре, що замок не повісили, – хотіла сказати жінка, але промовчала.

Тепер куховарство Антоніни, яке так любив син, він не їв, приходив з роботи і харчувався напівфабрикатами.

Було б півбіди, якби невістка готувала пристойно, але вона, як і Сергій була на роботі. Вдень вони перекушували в кафе, а ввечері в хід йшли фастфуди і інша їжа, приготована по-швидкому.

-Сергій, ти щось блідий? -Антоніна з тривогою дивилася на свого сина.

-Та щось живіт болить, – відповів він.

-Це все сухомятка, – нервувала жінка.

Антоніна посадила Сергія за стіл і поставила перед ним тарілку гарячого борщу.

-Поїш, синку гаряченького, – сказала Антоніна.

Вона стала вмовляти Сергія, щоб він харчувався домашньою їжею. То перед роботою, то вдень ​​син додому забіжить. Але одного разу раніше прийшла Віра.

Вона зайшла на кухню і побачила, як чоловік сидить і з задоволенням їсть гарячий плов.

-Сергій, що відбувається? – витріщила очі невістка.

-Розумієш, Віра мені гарячого захотілося, – виправдовувався перед дружиною Сергій.

-Виходить, я погано готую? – Дружина підвищила голос.

-Дорога, ти готуєш добре, але дуже-дуже рідко, а у Сергія вже болить живіт, – сказала Антоніна.

Що тут почалося … Антоніну дуже попросили займатися своїми справами і не лізти в справи молодих.

Жінка лежала і не могла заснути, вона нервувала. Що вона зробила не так, в чому винна? Син пропонував невістці розміняти квартиру.

-Ще чого, – кричала Віра, – така велика житлоплоща, що ми за неї отримаємо? Кімнату і однушку? Свекруха не вічно збирається жити? Живемо далі і не нервуємо, а потім вся квартира стане нашою.

-Ось так, значить невістка чекає, коли їм дістанеться моя квартира? – плакала Антоніна.

З цього часу жінка вирішила нікуди не лізти. Пройде повз молодих на кухню – ні привіт, ні до побачення. В молодості Антоніна жила в комуналці і знала всі принади спільного проживання з сусідами.

Один раз Сергій вийшов схвильований зі спальні.

-Мамо, у нас є ліки від застуди?

-Ти захворів, синку?

-Ні, Віра.

Антоніна увійшла в спальню до молодих. Віра лежала в ліжку і горіла нездоровим рум’янцем. Антоніна викликала швидку допомогу. Вона пошкодувала дівчину. Більше родичів в цьому місті у Віри не було. Невістка зовсім дівчинка ще, тільки вдає із себе незалежну жінку.

Доктор рекомендував невістці постільний режим. Сергій побіг в аптеку, а Антоніна зварила ягідний морс для невістки.

-Дякую, прошепотіла Віра і заплакала.

-Нічого, не хвилюйся, дочка, все пройде, – заспокоювала її Антоніна.

На третій день жар у невістки спав і вона побачила біля себе свекруху, яка весь час доглядала за нею.

-Антоніна Семенівна, дякую вам … Ви на мене ображені? Правда, я не знаю, як так вийшло?

-Ти відпочивай, не розмовляй, – зупинила невістку Антоніна, – я тобі зараз чаю наллю.

-Ні, послухайте мене,-Віра підвелася з ліжка і дивилася в очі Антоніни. -Я завжди думала, що свекруха – це таємний ворог невісток. Так мені розповіла мама. І я думала, що краще відразу йти в наступ зі свекрухою і поставити її на місце …

Антоніна сіла на ліжко і обняла Віру.

-Сонечко, що ти так переживаєш, не треба нервувати, адже все у нас добре.

Настав вечір і з роботи прийшов Сергій. Він побачив, що мама сиділа поруч з Вірою і вони розглядали старі фото і весело сміялися. Чоловік дуже здивувався.

-Дівчата, я тут щось смачне приніс, – сказав він і дістав з сумки ароматні булочки.

-Сергій, у нас сьогодні домашня їжа, наша мама приготувала запіканку і спекла дуже смачний торт для нашої великої родини, – заусміхалась Віра і подивилася на Антоніну, яка світилася від щастя.