Коли моя двоюрідна сестра Настя з чоловіком вирішили розлучитися, їхньому синочку було тільки чотири рочки. Чоловік казав що на всі вихідні буде приходити до них і забиратиме сина до себе.

Однак, його відвідування вистачило на пів року, а потім він пропав. Не з’являвся і не телефонував, проте гроші надсилав моїй сестрі регулярно.

Звісно батька гроші не замінять, тож Настя намагалася якомога більше часу приділяти синові. Одного разу він сказав, що йому таке життя набридло бо в усіх його друзів є і мама і тато, а у нього нема.

І додав:” Мамо мусиш мені знайти тата, хочу, щоб він приходив до мене у школу”.

У Насті стиснулося серце від жалю бо в тому, що у сина нема тата була і її частка провини. На той момент у сестри був знайомий чоловік, тож вона вирішила познайомити його з сином.

Та синові він не сподобався, у нього були свої діти від першого шлюбу набагато старші. Вважав що вміє виховувати дітей і застосовував до них суворий батьківський підхід.

Робив постійно синові сестри зауваження, та й Насті діставалось, за те що вона його “цяцькала” дуже.

Настя довго думала на стосунками своєї дитини і так би мовити майбутнім вітчимом та вирішила з ним розпрощатися.

Через деякий час вона познайомилася з Сергієм. Тоді Насті здалося що той чоловік стане не тільки для неї другою половинкою, а й батьком для її сина.

Він був настільки уважним і турботливим, щоб вона не могла не тішитися. Дарував їй подарунки вони разом ходили гуляти, і син дуже прив’язався до нього.

Коли Сергій попросив Настю вийти за нього заміж, вона одразу погодилась. Він їй подобався та найголовніше було для неї те, що Сергій знайшов спільну мову з її сином.

Однак, щастя тривало недовго. Їхні стосунки обірвалися в одну мить коли він сказав Насті:

” Твої батьки дуже люблять внука то нехай він буде з ними. А ми кілька років поживемо для себе а там у нас і свої діти будуть”.

Так виходило що заради нього Настя повинна була відмовитися від рідної дитини. Виставили його за двері у ту ж хвилину. Більше він їй не телефонував.

А сестра ще раз переконалася, якщо рідний батько не цікавиться долею своєї дитини до чужого і не варто шукати. Рідним і турботливим він ніколи не стане.

КІНЕЦЬ.