Рік тому мама в інтернеті посперечалася під якимось кулінарним постом із однією жінкою. А потім у них почалося листування. Вони змогли дуже здружитися. Не телефонували одна одній, звісно, але переписувалися практично про все. Тітка Женя стала незримим гостем нашої родини.

Вона була в курсі всіх новин та подій. Вони дуже близько спілкувалися півроку. А потім мама отримала запрошення на день народження та квиток. -Ні, я не поїду, — со ромилася мама. — Я вже стара, куди мені так їхати? Я вмовила мати поїхати.

Сім років тому тата не стало, з того часу мама якось зачахнула, згасла. В її очах зник ко лишній ентузіазм, вона рідко кудись виходила. Я особисто її підвезла на вокзал і дочекалася, коли поїзд поїде. Лише тоді зі спокійною душею повернулася додому. Це був великий ризик, що мама в останній момент передумає.

Було обумовлено, що вона зателефонує мені, коли приїде. Мама зателефонувала. -Ой, Оленко, доню, все гаразд. Мене зустрів чоловік Жені, а я навіть не знала, що вона заміжня! Ну все, я побіжу, цілую, потім зателефоную. Мати назад так і не приїхала.

Тітка Женя насправді виявилася дядьком Женею. Прізвища та фотографій не було, тому мати прийняла його за жінку, а коли зав’язався діалог, дядько Женя побоявся мамі зізнатися, не хотів псувати спілкування, боявся щось зіпсувати. А потім все -таки наважився запросити.

У них незабаром роман зав’язався. Я за маму дуже рада. У неї очі блищать, голос тепер завжди радісний. Минулого тижня ми з чоловіком приїжджали, щоб її відвідати та познайомитися з нареченим. Дядько Євген справив дуже позитивне враження. Сподіваюся, що мама завжди буде з ним щаслива.

КІНЕЦЬ.