— Це треба бути зовсім без клепки в голові, — вважає Діана. — Піти у відпустку по догляду за дитиною без виплат узагалі, при тому, що в сестри була дуже навіть непогана робота.

— Напевно, у чоловіка робота ще краща і грошей їм зараз вистачає, — похмуро жартує подруга.

— Ага, аж так вистачає, що мама в мене в борг просить, бо Карина не в змозі виплатити свій кредит й уже за два місяці заборгувала? Мама просить, нібито, для себе. Але ж я знаю, що мама дуже трепетно ставиться до витрат і своїх видатків, що вона терпіти не може позичати, — відповідає Діана.

— Дати в борг? Щоб мама мені віддавала, бо сестра віддати не зможе, це точно? Чи я маю потім мамі борг пробачити й чекати, коли в мене спробують так «позичити» ще раз? І ще не раз, відпустка по догляду за дитиною — три роки, довгий період.

Діані 34 роки, заміжня, працюють з чоловіком багато, тому й живуть матеріально непогано.

Є дитина, синок 6 років, є іпотечна двокімнатна квартира, виплачувати лишається зовсім небагато, подружжя мріє потім двокімнатну перетворити на трикімнатну, можливо, стати ще раз батьками.

Діана — бухгалтер, гроші рахувати вміє. І живе без зайвих витрат, бо для неї важливо зробити головне: забезпечити себе комфортним житлом, відкласти «подушку безпеки».

Доходи їм з чоловіком дозволяють і делікатеси їсти, і на море відпочивати пару разів на рік, але на морі були торік, цьогоріч вирішили не їхати, а харчується родина звичайнісінькими продуктами: нема чого грошима розкидатися.

Мама завжди, навіть у дитинстві, коли вони з сестрою росли, кепкувала над «ощадливістю» старшої доньки, яка складала в скарбничку кишенькові гроші, подарунки старших родичів, не витрачала, як Карина, на лимонад, чипси та шоколадки, зате потім раптом купувала собі несподівано дорогу й потрібну (!) річ.

А тепер мама не сміється, вона в борг у Діани просить. Для сестри.

Карині 28 років, рік тому сестра вийшла заміж, практично одразу ж з молодим чоловіком купила в іпотеку двокімнатну квартиру, два місяці тому зʼявився на світ син.

На момент одруження сестра пристойно заробляла, була на хорошому рахунку у своїй організації, розраховувала на кар’єрний ріст і подальше зміцнення матеріального становища.

Чоловік у неї — людина творчої професії, у нього по доходах то густо, то порожньо. Зараз, ось, — порожньо.

— Накопичення всі полетіли шкереберть у купівлю квартири, та в той самий медовий місяць, після якого сестра без роботи залишилася, у чоловіка — криза. Творча чи яка там ще. Сидять зараз без копійки і з дитиною, — злиться Діана.

— А навіщо ж вона звільнялася? Хто ж з хорошого місця перед відпусткою по догляду за дитиною йде? — не розуміє подруга.

Історія зі звільненням сестри — банальна до жаху.

Задумали розписатися, зробили це, купили квартиру, тут чоловік отримав гроші за якийсь творчий проєкт, купив, сюрпризом для дружини, путівку на дорогий курорт, у романтичній обстановці підніс, назвавши це їхнім справжнім медовим місяцем.

— А на роботі сестру у відпустку не відпустили, — розводить Діана руками.

— У неї в графіку стояв грудень, за свій рахунок їй теж відмовилися підписати, у них тоді був якийсь завал, чи то працювати нікому було, чи то що. Ну, і моя сестра нагрубила керівництву, написала заяву про звільнення, їй її підписали без відпрацювання. Ось і все.

— Ну… не дуже розумний вчинок, — вважає подруга Діани.

— А я про що! Карина сподівалася, що без зусиль влаштується після відпустки на нову роботу, але не склалося.

З відпустки сестра Діани повернулася несподівано звісткою про майбутнє поповнення.

Спочатку думала, що це акліматизація, потім зрозуміла, дитину вирішили залишити, був важкий токсикоз, потім лежала в лікарні на збереженні, одне слово, коли Карина вже почувалася більш-менш стерпно і почала пошуки вакансій, то не досягла успіху через свій стан.

— І животик був уже помітний, принаймні, нам, її родичам. Від роботодавця, звичайно, можна було б і приховувати якийсь час, але зараз усі стали розумними, без випробувального терміну не беруть, а стан очікування дитини, сама знаєш, з кожним місяцем стає все помітнішим, — пояснює Діана.

– А в одному місці їй хитра начальниця попалася, прямо на співбесіді в лоб поставила питання про її цікаве становище. Загалом, на шостому місяці Карина спроби знайти роботу залишила.

Карина пояснила рідним, що почувається не дуже добре, що зараз їй треба не по вакансіях бігати, а зосередитися на головному — на появі на світ дитини.

Мовляв, чоловік прогодує.

А ще через місяць у чоловіка закрилося відразу кілька проєктів, на які він розраховував, роботи поки що немає, чоловік, здається, ще й у депресію впав.

— Грошей немає і поки не передбачається, наш творчий зять не бажає Божий дар розмінювати на мідяки, чекаємо хороших пропозицій, речі для малюка купили, частково сестрі їх віддавали я і подруги, допомогу вона отримує мізерну, щось підкидають батьки зятя, але… іпотека на двокімнатну квартиру — ціни шалені. Де взяти? Правильно, взяти в борг. Знає, що я не дам, просять через маму.

— І будуть просити найближчі три роки чи що? — дивується подруга Діани. — А чи не легше зараз відмовитися від своєї непосильної іпотеки або тимчасово пожити з батьками, здавши цю саму квартиру? Сестрі знайти віддалену роботу або чоловіка свого розштовхати, щоб взяв себе в руки і матеріально утримував родину?

— З батьками жити не хочуть, та мама моя і не зможе жити з зятем, він занадто специфічний товариш. Зі свекрами не хоче жити Карина. Квартиру свою шкода — там ремонт хороший, шукати віддалену роботу при кричущому немовляті — не виходить, — розводить Діана руками. — Ось так. Зате відпочили, медовий місяць на сотню балів вийшов у них.

— То даси мамі в борг?

— Не думаю, чоловік проти. Та й я свої гроші звикла рахувати, я на Балі не відпочиваю, я працюю, — відповідає жінка.

Розповідь читачки Олени.

***

Читаючи цю історію, мимоволі замислюєшся: чи завжди варто керуватися емоціями, коли йдеться про такі серйозні речі, як фінанси та майбутнє родини? І чи є межа відповідальності за вчинки близьких? Адже з одного боку — рідна кров, а з іншого — власне життя і праця.

Як би ви вчинили на місці Діани? Чи можна в такій ситуації знайти компроміс, щоб і родині допомогти, і себе не обділити?