Мене ображає те, що мама з самого дитинства по-різному ставиться до мене та сестри.

Останній виnадок це вочевидь демонструє. Але розпочати історію треба із самого початку.

Настя молодша дитина, а я старша.

Чомусь я була в дитинстві відповідальна за порядок у нашому домі і за те, щоб сестра робила домашнє завдання, хоча я старша за неї всього на чотири роки.

Насті легко прощали nогані оцінки.

А мене сильно лаяли.

У дитинстві я не думала про те, що все це досить несправедливо.

Але з віком багато помітила.

Зараз ми з сестрою вже дорослі, маємо свої сім’ї.

Моя мама п’ять років жила та працювала в Італії.

Вона надсилала гроші сестрі, а мені жодної коnійки.

Мені іноді діставалися посилки з їжею та одягом.

Нещодавно мати повернулася. На честь цього було організовано гуляння.

Зібралося багато родичів. У розпал свята мати вручила сестрі велику су му, а мені нічого.

Зрозумійте мене правильно, ми грошей не потребуємо, просто я не розумію, чим заслужила таке ставлення.

Чим я гірша за сестру? Чому вона любить мене менше?

КІНЕЦЬ.