Нещодавно у нас народилася дитина, і ми з чоловіком стали замислюватися над покупкою нового житла. Жили ми в однушці чоловіка, але його квартирка була в такому зручному місці, в тихому районі, і до центру недалеко, поруч парк.

Сама квартира була акуратною, шкода було продавати її, щоб потім двушку купити. Але ми розуміли, що дитина швидко росте; не встигнемо озирнутися, так вже і в школу пора буде. Все ж, потрібно розширюватися.

Тоді ми з чоловіком стали дуже багато працювати, щоб накопичити на початковий внесок іпотеки. Дитину залишали у моєї мами на весь день. Чоловік працював у дві зміни, я шукала собі підробітки. Так тривало довгий час, і мама стала помічати, що я вже в поганому стані:

— Ти так себе до могили швидше доведеш, ніж ви іпотеку візьмете.

— А що робити, місця в квартирі мало, продавати ми її не збираємося. А нову на щось купувати потрібно.

— Тоді давайте зробимо так. Ви переїжджайте в мою квартиру жити, а я в вашу. Моя-то побільше буде, і на другого онука місця вистачить.

Виходить, просто поміняємося квартирами і документи ніякі оформляти не доведеться. Ми поговорили з чоловіком, і вирішили, що це дійсно хороший вихід із ситуації.

Залишилося тільки зробити ремонт в маминій квартирі, щоб в’їхати з дитиною. Тоді зайнялися ремонтом, накопиченої суми мало якраз вистачити. Ми купили всі необхідні матеріали, найняли бригаду. Коли ремонт підійшов до кінця, мама сказала, що тепер нам потрібні нові меблі.

Все ж, в оновлений будинок в’їжджаємо, потрібно, щоб все було новеньким. Ми погодилися і вирішили попрацювати ще пару місяців, щоб накопичити на хороші меблі.

Коли квартира була повністю облаштована, залишилося тільки перевезти речі. І тут мама дала задню. Вона постійно придумувала якісь відмовки: то у неї в цей день голова болить, то тиск, то якісь справи. Так вона тягнула час, і в кінці я просто не витримала і прямо запитала, коли ми зможемо вже переїхати.

І тут мама заявляє, що вона більше не хоче мінятися квартирами. Я подумала, що вона жартує, але вона говорила цілком серйозно.

Я зрозуміла: ми вклали всі свої гроші в цю квартиру, а тепер вона відмовляється. Після такої зради я більше не вірю нікому. Навіть уявити складно, щоб якась мама так вчинила з рідною донькою і онуком.

КІНЕЦЬ.