Мама вже зовсім дістала мене своїми діями, коли їсть, кришить і голосно чмихає, коли спить, голосно хропе. І в результаті я знайшла рішення
Я дивилася на маму і відчувала сильне роздратування. Ну чому з віком люди стають такими неприємними? Коли їсть, постійно кришить і голосно чавкає, бо зубів немає, сидіти за одним столом із нею неприємно.
Мамі вже вісімдесят. Якоїсь миті я зрозуміла, що жити з нею в однокімнатній квартирі просто неможливо.
Своїм хропінням вона не дає мені спати, їсти поряд з нею гидко, а ще постійно всякими проханнями дошкуляє.
Мені лише тридцять чотири. Мама мене дуже пізно наро дила.
Я впевнена, що якби не мама, я давно налагодила б особисте життя. Але як можна привести в будинок чоловіка, коли там мама nохилого віку.
Я також жінка і хочу особистого щастя. Я поцікавилася у знайомих і знайшла для мами гарний будинок для людей nохилого віку. Там їй могли забезпечити і проведення часу, і необхідний догляд.
Коли я повідомила матері про своє рішення, почалися безглузді сльо зи та істерики. -Як ти можеш мене з мого дому вигнати? Я сама тебе виховала!
Ці її сентименти дуже дратували. Після її переїзду мені стало значно комфортніше жити.
Тільки через тиждень зателефонувала сестра мами, почала мені дорікати, що я маму покинула.
Це абсурд! Хто її покинув? Я їй, між іншим, перебування у відповідному закладі сплачую.
КІНЕЦЬ.