День був жаркий, сидимо з Настею в кафе, попиваємо холодний лимонад і дивимося по сторонах. Вранці мені довелося збрехати батькам, що потрібно віднести Насті продукти, бо нібито вона попала в ліkарню з відтравленням, інакше довелося б весь день займатися справами по дому, бо мама теж поїхала в село до бабусі, щоб доглядати за нею.

Вдома такий бардак, хтось його пови нен був прибрати. -Добре, що вдалося уникнути болісної обов’язки прибирати вдома, — зітхнула я. Настя кивнула і замовила ще порцію лимонаду. Раптом нашу увагу привернула жінка, вбрана у яскраву спідницю. -Ну, це несмак прямо, хто таке зараз одягає? Настя відкашлялась. -Оль, це твоя мама…

-Чого?! Я натягнула окуляри, без них бачу не так чітко. Чорт візьми, дійсно мама! І що вона тут робить вся така при параді? Мама пройшла через весь зал і сіла за столик, куди через пару хвилин так само підсіла тітка Олена, мамина подруга. Вони замовили той же лимонад, що і ми. Ми з Настею переглянулися і рассміялись. Виходить, що мама теж збрехала про бабусю, щоб уникнути обов’язків по дому.

КІНЕЦЬ.