Зоя нервувала, готуючись до зустрічі зі своїми майбутніми свекрами, батьками її коханого Сашка. Переконавшись, що виглядає презентабельно, Зоя приїхала до будинку родини Сашка. Там її розпитали про її інтереси та захоплення, зокрема, про те, чи вона любить ходити на дискотеки та на різні галасливі вечірки.

Потім мати Сашка поцікавилася кулінарними здібностями Зої, які вона підтвердила як достатні для комфортного життя.

Після цього майбутня свекруха розповіла про сімейну традицію, згідно з якою дівчина, яка збирається стати дружиною, мала продемонструвати свої кулінарні здібності перед майбутніми родичами.

На наступний день мати Саші попросила Зою приготувати страву, яку готували всі дівчата, які раніше вийшли заміж у сім’ї. Перед Зоєю поставили цебро і попросили приготувати рибну страву.

Однак Зоя засумнівалася, тому що ніколи раніше не готувала рибу, а у відрі була жива риба . Зоя звернулася за порадою до свого батька, який підказав їй, як приготувати смачну рибу. Незважаючи на своє первісне небажання, Зоя успішно приготувала страву.

Як виявилось, Зоя також розповіла про традиції у своїй родині. Вона розповіла сім’ї Сашка про традицію, згідно з якою чоловік, який прийшов у сім’ю, повинен був продемонструвати свої навички в чоловічих справах, при чому був цілий список строго «чоловічих справ».

Мати Сашка розсердилася і відкинула Зою, заявивши, що вона погано вихована і, до того ж, не вміє готувати. Зоя пішла з почуттям гордості за себе та подяки за здобутий цінний досвід.

Вона знала, що якщо хтось так завзято перевіряє здібності партнера, то навряд чи стосунки будуть ґрунтуватися на взаємній довірі та турботі.

Хоча Зоя була розчарована, вона зрозуміла, що любов не можна вимкнути, як вимикач, і не втрачала оптимізму в надії знайти партнера, який цінуватиме її такою, якою вона є і не вимагатиме від неї нічого на доказ любові.

КІНЕЦЬ.