Мама нас із сестрою ганьбить такими словами, що заслухатися можна. Свій словниковий запас я добре поповнила, дякуючи їй.

Але це все одно нічого не змінить. Я як не збиралася їй допомагати, так і не збираюсь. Сестра дотримується такої ж думки, їй мама насолила так само.

А все так. Наша мама, яка не відрізняється розвиненим материнським інстинктом, лише років п’ять тому повернулася до рідного міста.

Ми раніше її бачили лише уривками. Офіційно нам було озвучено, що мати на заробітках за кордоном, але, за словами бабусі, мати їй жодної копійки не пересилала. Виховувала нас бабуся, а мама з’являлася раз на кілька років, сварилася з бабусею і знову їхала. Але п’ять років тому таки повернулася.

Знайшла в нашому місті мужика, навіть з бабусею начебто трохи помирилася, а ми з сестрою з нею до цього якось спілкувалися. За матір, звичайно, не сприймали, але діалог з нею підтримували.

Чотири роки тому в бабусі стався інсульт та такий, що вона сама вже нічого не могла. Ми провели сімейну нараду, на якій були я, сестра та мама.

Вирішили ходити до бабусі по черзі, бо у всіх робота та свої справи є, а так усім буде зручно. Усі погодились. Але мама відразу почала ледарювати, якщо вона до бабусі раз на два тижні прийде, то вже добре, а так у неї постійно якісь раптові проблеми.

Бабуся прожила ще майже рік, а потім її не стало уві сні. Оскільки інсульт стався раптово, а потім вона була вже не в собі, ні про який заповіт не йшлося.

Мама себе кулаком у груди била, що все буде поділено на трьох, тільки їй треба буде у спадок вступити, вона ж не погань, не буде своїх дітей обманювати.

Виявилося, що погань. Тому що мама потім нишком продала квартиру, забрала бабусині накопичення і поїхала у невідомому напрямку.

Ми з сестрою були трохи шоковані її поведінкою, але потім подумали та вирішили, що це, в принципі, було очікувано. Не могла людина за такий короткий термін стати нормальною.
Мама не з’являлася у нашому житті близько трьох років. Мабуть, усе в неї було добре, бо коли стало погано, вона повернулася в місто і прийшла до нас.

Вона, звичайно, придумала несамовиту історію, як її обдурили, адже вона довірилася людині, але ми бачили, що гроші вона потратила на своє задоволення.

Зробила собі зуби, губи накачала, явно не на останні копійки. Але тепер гроші закінчилися, і мама вирішила зіграти на наших почуттях. Тільки вона не вгадала. Ми з сестрою її вислухали, звичайно, казки всі люблять, але потім дружно послали маму на якомога далі, нехай котиться туди, звідки приїхала.

Ми їй навіть на зворотний квиток грошей давати не збиралися, а тим більше селити в себе, щоб мама могла якось покращити своє фінансове положення. Вона плюнула на нас три роки тому, ми втерлися.

А тепер нам на неї начхати. Нехай хоч що хоче робить, наше ставлення до неї не зміниться.

КІНЕЦЬ.