У селі, де мешкала свекруха, вона жила сама після того, як багато років тому помер її чоловік. Нещодавно вона захворіла і попросила допомоги у свого єдиного сина. Однак він заявив, що дуже зайнятий роботою і не може їй допомогти.

Квола та ослаблена жінка не могла боротися зі своєю хворобою самотужки. На щастя, в цей складний час на допомогу їй прийшла невістка.

Вона відвезла свою другу матір в лікарню для отримання медичної допомоги, щодня відвідувала її, забезпечувала свіжими фруктами та домашньою їжею.

Після двох тижнів догляду стан здоров’я свекрухи почав покращуватися. Однак перед випискою лікар наголосив, що вона потребує постійної підтримки та догляду і не може бути залишена без нагляду.

Олена вирішила забрати свекруху до себе. Проте її чоловік не підтримав це рішення і висловив своє невдоволення її діями.

– Навіщо ти привезла її сюди?,- у пориві rніву запитав він дружину.

Олена спокійно відповіла: “Твоя мама потребує уваги та догляду. Вона залишиться з нами до повного одужання”.

– Припини! Вона не хвора, вона просто втомилася жити на самоті й хоче нових пригод!,- вигукнув її син у розпачі,- Мамо, це на тебе не схоже. У мене щойно почалися успіхи на роботі. Бос нарешті визнав мої зусилля, а тепер ти стаєш на заваді!

Старенька ніяк не відреагувала на спалах сина, але її зморшкувате обличчя виказувало дискомфорт. Олені також були неприємні слова чоловіка.

Це був не той чоловік, за якого вона виходила заміж. Чи він завжди був таким, чи щось змінилося? На яке лікування вона може розраховувати в старості, якщо захворіє?

Сказавши це, Віталік побіг у справах.

Мати стала пакувати свої речі у валізу.

Увечері Віталій прийшов додому, маючи сподівання, що матір вже пішла. Підійшовши до дверей, він побачив валізи та квиток.

– Мама досі тут?,- здивовано запитав Віталій дружину,- Коли вона вже їде?

– Мама поки що не їде, на відміну від тебе. Твій автобус о 20:00. Може, тобі варто було залишитися з мамою і згадати минуле. Згадай, кому ти всім завдячуєш.

Коли будеш готовий, тоді повертайся.

Віталій застиг на місці, почуваючись розгубленим і далеким. Він не очікував такого розвитку подій. Тим часом Олена та її свекруха сиділи у вітальні, насолоджуючись чаєм і згадуючи щасливі спогади з минулого.

КІНЕЦЬ.