Ми з дружиною одружені вже два роки, а в нас вже є донька, якій 6 місяців, і вона ваrітна зараз другою дитиною. Мені з першого дня не подобалася моя теща, тому що любить усіма командувати, і щоб усе було за її бажанням. А дружина моя її слухається і навіть дотримується її порад.

Останнім часом вона почала нагадувати мені її матір. Дружина моя у домашніх справах ніяка. Бездарна, лінується по дому справи робити. Дитину нормально не доглядає, не встигає ніколи прати, прасувати. Толком не готує, харчуємося напівфабрикатами з маркету.

А як з подругами побачитись, то вона перша у списку. На це вона завжди має час. Буває, прийду з роботи, а мені ще й домашні справи доводиться робити. На всі мої зауваження у дружини одна відповідь, що я працюю, мені є чим зайнятися і з ким поспілкуватися, а в неї що день, те одне й те саме.

Але робота — це місце для розваг; я там працюю, а не базікати йду з колегами. Нещодавно я залишився посидіти з донькою, щоби дружина пішла побачитися з подругами. Прийшла до нас тоді теща.

І стала мене розуму вчити і розповідати, як я повинен поводитися в побуті, як дружині допомагати, багато справ на себе брати, адже дитина маленька і дружина одна не впорається, що я повинен більше часу проводити вдома, і будь-яку іншу xpе нь. А хто буде працювати та заробляти?

Я не хотів її ображати і мило посміхався. Але коли вона не припиняла своїх настанов, мені набридло в якусь мить, і я відповів їй, як я думав насправді.

Прийшла дружина і та теж почала «наїжджати» на мене, мовляв, мама у всьому має рацію. Я не знаю, як мені бути. Не хочу вже з нею жити, а в такому становищі не можу залишити її.

КІНЕЦЬ.