Маленький хлоnчик намаrався nродати комn’ютер, щоб зібрати rроші мамі на 0nepaцiю. Але одна жінка завадuла nланам малюка.

 

Сашко стояв біля кухонних дверей і слухав розмову мами та бабусі. Вони говорили дуже тихо і до Сашка доходили лише уривки фраз «гроші, oпepaцiю, лікування дуже важко, треба терміново щось робити». Коли бабуся пішла, Сашко вирішували заговорити з мамою про oпepaцiю. -Мамо, з тобою щось погане трапилося? Чому ви з бабусею так тихо говорили про щось? -А Ти навіщо підслуховував? Нічого не трапилося, просто поговорили із бабусею про життя.

-А Чому про гроші? -Я одна працюю, доводиться тяжко з грошима. Бабуся тільки на пенсію живе, тато аліменти не платить. Ну нічого, синку, у нас все буде гаразд. Сашко не до кінця повірив словам матері. Вона нічого не сказала про oпepaцiю, хоч обговорювала це з бабусею. Значить, хвороба дуже страшна. Сашко знав одно-потрібні гроші. Хлопчик пішов у кімнату і почав усе оглядати, що можна було б продати. Погляд зупинився на комп’ютері, який бабуся та мама подарували йому рік тому на десятиліття.

Старшокласники допомогли скласти оголошення, і Сашко виставив комп’ютер на продаж. У цей момент Свєта із сином шукали комп’ютер. Синець закричав, коли побачив хороший комп’ютер за відносно низьку ціну. -Мамо, давай його купимо, поки інші не забрали! Світлана напружила таку пропозицію. Ціна була дуже занижена. Наприкінці оголошення було підписано: «Тільки купіть його терміново, мамі гроші на oпepaцiю потрібні. Я боюсь за неї».

Мабуть, писала дитина. Світлана зателефонувала за номером телефону: -Ви ще продаєте комп’ютер? -Так. Ви бажаєте його забрати? Приходьте цього на цю адресу, тільки встигніть до 5, поки мама не повернулася. Світлана швидко зібрала речі і вирушила за вказаною адресою. Двері йому відчинив маленький хлопчик. Він почав розповідати про характеристики комп’ютера і наприкінці глянув на Світлану: -Ви його купите?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩