Я з дитинства мріяла мати власну квартиру. Бо у нашій двокімнатній квартирі жили мої батьки, бабуся з дідусем, а також я із сестрою. Мені було не комфортно у такій обстановці. Я усвідомила, що добре навчання – це мій єдиний шанс.

Тому закінчила школу із золотою медаллю, а потім вступила на престижний факультет університету. Я кілька років старанно працювала. Незабаром начальство оцінило мої зусилля за заслугами, і я отримала підвищення. За наступні сім років змогла накопичити гроші та купила собі двокімнатну квартиру.

Варто зазначити, що мені потрапилися адекватні сусіди. Також мене дуже порадував той факт, що у нашому під’їзді завжди було чисто. Приблизно через рік сусіди вирішили переїхати до іншого міста та почали здавати квартиру. Тепер у їхній квартирі мешкала молода мама з маленькою дитиною.

Під час нашої першої зустрічі вони справили на мене враження. Згодом ми почали частіше спілкуватися. Ми настільки зблизилися, що сусідка почала періодично залишати в мене свою доньку. Останнім часом сусідка почала все частіше залишати в мене свою доньку. Говорила, що їй доводиться затримуватися на роботі, бо треба заздалегідь подати річний звіт.

Проте насправді все виявилося трохи інакше. Минулого тижня я на дві години раніше повернулася додому. Коли відчинила двері, то я виявила сусідку, яка зібрала всі цін ні речі та гроші з моєї квартири і вже збиралася йти. Вона почала nлакати і вибачатися. Виявилося, що кілька місяців тому у неї з’явився хлопець.

Нещодавно він зателефонував їй і сказав, що йому терміново потрібна доnомога, потрібна серйозна су ма грошей. Сусідка не придумала нічого кращого, крім як вкрасти у мене гроші. Ми домовилися, що я не подаватиму на неї заяви в nоліцію, а вона протягом тижня переїде в інший район. Приkро, що намагалася доnомагати людині, а вона мене мало не обікрала.

КІНЕЦЬ.