Після семи років знайомства, ми з Максимом вирішили одружитися. З часом між нами з’явилося відчуття втоми, що призвело до частих суперечок, які підживлювалися його схильністю ставитися до мене як до особистої прислуги. Напруга була відчутною, і було очевидно, що в наших стосунках щось не так. Проте, коли Максим зробив мені пропозицію, я погодилася, оскільки думка про те, що я буду без нього, була тривожною після того, як я так звикла до його присутності. незважаючи на наші розбіжності, мої почуття до нього залишалися сильними.

Моя близька подруга Ліна була свідком злетів і падінь наших стосунків. Її зв’язок з нашою сім’єю був глибоким, і вона часто виступала в ролі посередника, коли ми з Максимом конфліктували. Я сподівалася, що після весілля все налагодиться, але реальність виявилася протилежною.

Наші суперечки не припинялися, обертаючись навіть навколо  найпростіших питань.

Одного разу, коли я повернулася додому з роботи втомлена і голодна, мене зустрів безлад. Максим розвалився на ліжку, щось видивлявся в телефоні, у домі панував хаос, в холодильнику було порожньо, і на довершення всього, Ліна щойно приїхала без попередження й стала свідком нашої сварки.

Я розлютилася, звинувативши чоловіка в тому, що він не докладає зусиль для підтримання порядку в домі, особливо враховуючи те, що він повернувся раніше за мене і що я йому не наймичка.

У розпал нашої суперечки втрутилася Ліна, яка несподівано захистила позицію Максима, припустивши, що це жіноча турбота дбати про побут.

Мої нерви здали, і я відповіла, що якщо вона так сильно переживає, то може жити з ним сама.

З цими словами я вибігла геть, бо мені треба було провітрити голову. Я безцільно блукала близько години, перш ніж нарешті повернулася, непомітно прослизнувши назад у квартиру.

Я почула слова Ліни, одкровення, яке мене розтрощило. Вона зізнавалася моєму чоловіку в коханні. Максим був здивований такою її поведінкою і намагався пояснити, що у наших стосунках криза, але він не має наміру зі мною розлучатися. 

Макс, ну для чого тобі вона? Ти ж бачиш, що дружина тебе не цінує, не хоче дбати про тебе. Ось в холодильнику нічого нема їсти.  А я кохаю тебе з першого дня нашого знайомства. Будь зі мною, і ти дізнаєшся, якою я можу бути покірною і хорошою господинею.

В той день я зареклася більше не мати подруг, і тим більше не пускати їх у нашу з Максимом оселю.Ми помирилися, а Ліни я більше не бачила . З чоловіком вчимося більше розмовляти одне з одним, а також разом вести побут. 

КІНЕЦЬ.