Для того, щоб заробити собі на квартиру у місті, я вирішив поїхати на заробітки в іншу країну. Зі мною їхав мій друг Макар, він мав на меті просто заробити грошей, щоб потім було чим хизуватися. Ми з Макаром знайомі ще зі шкільної парти. Він завжди таким хвальком був.

Так ось, сіли ми у потяг, почали їхати.

На наступній зупинці до нас підсіла чарівна дівчина, ми познайомились, звали її Оксана.

Почали розмовляти. З’ясувалося, що вона теж їде на заробітки за кордон, тільки не в те місто, що й ми. Здавалося, я їй сподобався, ми обмінялися номерами телефонів для того, щоб підтримувати один одного. За кордоном непросто тим більше якщо немає кому підтримати.

Макар сказав, що йому теж сподобалася ця дівчина, але ми друзі, тож він не буде заважати нашому спілкуванню.

Оксана виходила раніше та я побажав їй усього найкращого.

Згодом нас поселили в кімнати для робочих. Перша ніч мені далася важко, я не міг спати через те, що дуже сумував за домом. Наступного дня туга посилилась та я вже почав думати, що даремно я сюди приїхав. Мови не знаю, навіть в магазині нічого не можу купити.

Пройшов місяць та я адаптувався.

Макар розвідав де тут є місцевий розважальний клуб та почав витрачати там свою зарплату. Я ж збирав кошти на окремий рахунок, щоб надалі придбати собі житло. На щастя, я трішки почав розмовляти іншою мовою та мене розуміли в магазині. Я зміг дізнатися як купувати вигідно харчі та суттєво економив.

За увесь цей час Оксана жодного разу мені не відповіла ні на дзвінок, ні на повідомлення.

Я поділився своїм занепокоєнням з Макаром.

– Так вона ж придбала іншу телефонну картку, щоб їй було вигідніше спілкуватися з батьками, – спокійно сказав Макар.

– А ти звідки знаєш. Ви що, спілкуєтесь?

– Та ні, це просто припущення.

Макар відповів, а сам пішов на вулицю, щоб я нічого не запідозрив. Мені здалося це дивним.

Невже він зрадив нашу дружбу та таємно від мене спілкуються з дівчиною, яка мені сподобалась?

КІНЕЦЬ.