Наш єдиний син нарешті вирішив одружитися. Його наречена Анна з дуже багатої сім’ї. Ми тішилися тому, що син матиме таких заможних родичів. Тим більше, що сват обіцяв взяти сина до себе на форму працювати. Проте, це не головне, я бачив, як Антон кохає свою майбутню дружину.

Батьки Анни найняли спеціаліста, який займався плануванням весілля. Я не міг зрозуміти навіщо він нам, адже з плануванням весілля можна було впоратися самостійно. Та моєї думки ніхто не запитував, а свати далі продовжували планування весілля.

На подарунок сину ми з дружиною почали відкладати гроші відразу після того, як він почав зустрічатися з Анною Інтуїція дружини не підвела та він вирішив одружитися саме з цією дівчиною. Суми, яку ми назбирали, ледь вистачило на покупку хорошої пральної машинки.

Цей подарунок ми вирішили подарувати завчасно, щоб не морочитися з доставленням в день весілля. Попросили знайомих привести та занести подарунок у квартиру до Антона та Анни.

Коли зайшли до квартири, зрозуміли, що ми приїхали невчасно. Майбутня невістка була не в гуморі, щось бурмотала собі під ніс, мовляв: “Незваний гість гірший від татарина”. Син був радий нас бачити та коли ми вручили наш подарунок на весілля, у майбутніх молодят раптом зіпсувався настрій.

Анна на підвищених тонах сказала, що зараз в продажі є пральні машинки разом із сушкою, а ця без. І що вона тепер повинна сушити випраний одяг, витрачати свій час. От батьки Анни дарують їм квартиру, у якій вони зараз проживають, а ми що?

Ми з дружиною були вкрай розгублені та сподівалися, що Антон стане на наш захист, та цього не сталося:

– Заберіть цю машинку собі, а нам на весілля подаруйте щось дійсно потрібне.

КІНЕЦЬ.