Квартира у Тані трикімнатна. Діти «вилетіли з рідного гнізда», чоловіка давно немає. От Таня й привезла до себе жити свою маму із села. Спершу все було добре.

Але потім мама стала ображатися, що дочка має особисте життя. Що йде вечорами до спортзалу, на посиденьки у кафе з подругами.

— Навіщо мене сюди перевозила? Щоб я одна вдома сиділа, і сама дбала про себе?!

— лаялася мати на дочку. А коли Таня привела до квартири чоловіка, старенька взагалі лютувала. Шипіла з ранку до вечора. Варто було лише побачити дочку чи зятя.

Щоб якось налагодити стосунки з тещею, Антон купив тещі путівку до санаторію. Тут Ольга Захарівна познайомилася із Мариною Петрівною. І одного разу та їй розповіла свою історію.

— Я з самого початку була проти одруження сина на Тоні. Намовляла на невістку і до їхнього весілля, і після. Намагалася їх розлучити. Вони одразу ж стали жити окремо.

А коли син приїжджав до мене, я продовжувала обмовляти невістку. Якось я покликала сина до себе. Він сказав, що у них з Тонею плани і попросив перенести візит наступного дня.

Але я вимагала негайно приїхати. Ще б пак, така можливість досадити невістці… Син не доїхав. Потрапив в аварію. Його не стало.

Я сама занапастила сина, — заплакала жінка. Із санаторію Ольгу Захарівну зустрічали Таня та Антон.

— Дякую вам, рідні. Чудово відпочила, — сказала жінка і обійнявши, поцілувала обох. Що Таня, що Антон були дуже здивовані такою зміною. А

ле ще більше вони здивувалися вранці наступного дня. Таня з Антоном тільки-но піднялися, щоб зібратися на роботу, а Ольга Захарівна вже господарювала на кухні. Готувала їм сніданок.

— Мамо, у тебе все добре? — Стривожилася Таня.

— У мене все чудово, доню. Ви їжте, їжте. Посуд залиште, я сама помию. Таня з Антоном поснідали, подякували Ользі Захарівні і, здивовано перезираючись, вийшли з квартири. З того часу Ольга Захарівна сама дбала про дочку та зятя.