Людмилу Ігорівну я на роботу приймав особисто.

Наша фірма тоді саме шукала нового менеджера. Жінка мала диплом про вищу освіту, відмінні рекомендації з попереднього місця роботи. Наявність досвіду – неабиякий плюс. Я вже хотів призначити жінку на нову посаду, але вона мене здивувала. Пояснила, що прийшла влаштовуватися на місце прибиральниці.

-З такою освітою та рекомендаціями?

-Мене не цікавить пропонована вами посада. Якщо прибиральницю вже знайшли я собі піду.

Мені стало цікаво, чому Людмила Ігорівна так зробила.

Роботу вона отримала й з наступного дня почала прибирати.

Коли я приходив до офісу підлога була чисто вимита, столи блищали. Якби й хотів, то не міг знайти жодної пилинки. Я люблю порядок, тому жінці платив гарну зарплатню за старання.

За декілька місяців роботи ми жодного разу не зустрічалися. Поки я не натрапив випадково на сім’ю своєї працівниці. Людмилу Ігорівну було не впізнати.

Гарна сукня, модна зачіска, дороге пальто. Чоловік теж виглядав солідно.

Пара прогулювалася парком, а потім сіла в дороге авто та поїхала. Я був шокований, он як живе моя прибиральниця.

У понеділок вранці навмисне прийшов раніше. Прибиральниця саме завершувала свою роботу. Жінка привітала зі мною й хотіла прослизнути повз та я зупинив й попросив відповісти на одне запитання.

Зізнався, що став свідком їхньої з чоловіком прогулянки.

Було видно, що люди вони не бідні, тоді навіщо їй займатися прибиранням. Людмила Ігорівна посміхнулася:

-Окрім вашого офісу, я прибираю ще шість. Мій робочий день розпочинається о 5 ранку й закінчується о 5 вечора.

Зарплатня наскільки висока, що я можу жити у своє задоволення й не думати про завтра.

Людмила Ігорівна зізналася скільки отримує в місяць. Сума навіть мене вразила.

Ще трішки й вона зрівняється з доходом директора компанії.

У цієї жінки варто повчитися фінансової грамотності.

КІНЕЦЬ.