Частина 2. Віра, я вас вітаю, ви вже 12-13 тиждень. Описати свій стан, який був на той момент, я не можу, іншого чоловіка у мене не було, тож залишався тільки колишній, але як це сталося, такий термін, а я навіть нічого не відчула і не помітила жодних змін.

У голові билося безліч думок, але однозначно для себе я вирішила що дитинка буде на цьому світі.  Але Олегу, нічого казати не буду, це моя дитина і все, а якщо будуть питати чия, то скажу що нагуляла, але тільки моя, так я вирішила.

З дітьми дома поговоривши і все обсудивши, вони повністю підтримали моє рішення.

Звичайно цією радісною новиною я побігла ділитися з Оксаною, яка теж була при надії, але їй скоро вже народжувати. Ми з дітьми були самі щасливі, проводили багато часу разом.

Оксанка привела дитинку-дівчинку, і знову хрестини, і знову той погляд карих очей, але цього разу я спокійно підійшла до Володимира і почала з ним розмовляти, як виявилося в нас так багато спільних тем знайшлося, що ми навіть непомітили, як свято закінчилося, і потрібно було іти додому, раптом старша донька сказала:

-Мамо, нехай Володя проведе тебе додому, бо сусіди собаку спустили, щоб ти не злякалася, і він погодився не вагаючись. Дорогою ми знову розмовляли, так спокійно і легко, час пролетів непомітно.

Доля нас почала випадково пересікати, а одного дня Оксанка каже, що Володя з кумом буде робити в неї ремонт, чи небуло б мені важко готувати їм обід, бо не хоче з малими в тих порохах сидіти, тож їде на пару днів з дітьми відпочити.

Ну і я погодилася, всеодно дома їсти готую тож ще нагодувати двох не так і важко, а одна одну ми завжди виручали, тим більше у мене вже був передостанній місяць перед тим, як прийшла у світ моя дитина, я відпочивала а весь вільний час проводила на кухні, люблю готувати.

Прихавши хлопці на роботу знали, що дома немає нікого і все що їм потрібно то звертатися до мене, так ми почали ще більше спілкуватися, дізнавшись що я розійшлася з чоловіком а він розлучися теж, тож було багато про що поговорити, ми обмінялися телефонами і почали спілкувалися частіше.

Після появи донечки в мене були свої справи, люди дивувалися чого покинула чоловіка, а він навіть не признав її своєю і не приїжджав, але я цим взагалі не переймалася, ми перестали спілкуватися, тож я спокійно жила і чекала, щоб син закінчив школу і ми всі переїхали в місто.

Але Олег захотів повернутися додому і приїхав нікого не попередивши в нас зразуж виник конфлікт, тож довго недумаючи ми взяли самі необхідні речі і поїхали до моїх батьків, тобто я повернулася додому.

З підтримkою моїх дітей ми почали нове життя.

Джерело