Людей у коридорі сиділо чимало, але вся увага була прикута до молодої пари – хлопця та ваrітної дівчини. Їх поведінка була настільки зухвалою, що це неабияк дратувало. Одна жінка не вuтрuмала

Одного разу я зіткнулася з досить неприємною ситуацією. Трапилось це у черзі до кабінету лікаря. Людей у коридорі сиділо чимало, але вся увага була прикута до молодої пари – хлопця та вагітної дівчини. Обоє ще зовсім юні — років дев’ятнадцяти, не більше.

Їх поведінка була настільки зухвалою, що не знайшлося нікого у черзі, хто б не звернув на них увагу. А їм, схоже, було абсолютно байдуже до думки оточуючих. Парубок поводився доволі галасливо, він тішився, що скоро стане батьком донечки та стримував свої емоції.

— Ой, я ж так хотів донечку! Невже це правда? Лікар не міг помилитись?

Він кілька разів перепитував одне і те ж.

— До речі, можна вже подумати й над іменем. Назвемо на честь когось із родичів? Чи вигадаємо, щось оригінальніше?

Вся розмова була схожа на неконтрольований потік свідомості. До того ж говорив він на повний голос, немов у себе вдома сидить, але в громадському місці знаходиться. Це виглядало максимально безглуздо. Було соромно за нього і водночас неабияк дратувало.

— О, а назвімо Уляною? Чи, може, хай буде Оксана Дмитрівна? А, що? Прикольно. Або Олено? Але, ні. Лєнкою будуть називати. В нас в класі вчилась одна Лєнка. З неї завжди насміхались через надмірну вагу. Та я і сам інколи жартував з цього приводу. Хі-хі.

Зрештою, так розійшовся, що при всіх почав обіймати та цілувати свою супутницю. Інші почувалась досить некомфортно та незручно, ставши свідками таких пестощі. Але хлопець не звертав на це уваги. І його дівчина також. Зрештою, одна жінка не витримала і промовила:

— Молодий чоловіче, поводьте себе стриманіше. Ви тут не один. Чому інші повинні все це слухати?

— А вам яке діло? У вашому віці вже вдома треба сидіти, шкарпетки в’язати.

На різку відповідь свого хлопця, дівчина лише засміялась. Схоже, що вони обоє вважають таку поведінку нормальною. Молоді люди продовжили своє спілкування у тому ж дусі. Мені самій вже це набридло. Ще б трохи, й вже б я не стрималась. Але, нарешті вийшов лікар та покликав дівчину до кабінету.

Коли пара покинула лікарню, я замислилась над тим, що ці двоє скоро стануть батьками. Який приклад вони показуватимуть власним дітям? Що потім з цих дітей виросте? Хочеться вірити, що з появою первістка вони переглянуть свою поведінку. Але ймовірність цього мізерна.

КІНЕЦЬ.