– Олег, приїжджай швидше, мені зле… Ти приїдеш?

– Люда навіть із коридору чула голос свекрухи. У чоловіка був добрий динамік на телефоні.

Дівчина зітхнула. Історія стара, як світ, нічого нового.

– Звісно, мамо. Лежи, відпочивай, я скоро буду.

Чоловік обернувся до Люди і жалібно подивився на неї.

– Кохана, вибач, наші плани доведеться скасувати. Мамі зле, я не можу залишити її.

Дівчина зітхнула. Це були вже треті вихідні, які подружжя не могло провести разом. Люда дивилася, як поспіхом збирається Олег. Незабаром він поцілував дружину на прощання і вибіг за двері.

Ось тільки Люда була певна, що з Веронікою Павлівною нічого не сталося. Жінка просто не могла вибачити невістку за те, що вона забрала Олега з дому. За задумом свекрухи молодята мали оселитися в її будинку. Ось тільки Люді вистачило одного тижня.

Поки в їхньому житлі робили ремонт, пара переїхала до Вероніки Павлівни. Люда мала відпустку, тому дівчина планувала добре відпочити і виспатися.

Але о сьомій ранку її розбудив гучний голос господині будинку:

– Люда! Досить валятись, вставай! Пора грядки полоти! Робота чекає!

– Які ще грядки? Яка робота… – сонно пробурмотіла дівчина.

– Ті, що позаду будинку. Це називається город. Давай, піднімайся, даю тобі десять хвилин.

Люді, яка все життя прожила в квартирі, робота на городі була в новинку. А майбутня свекруха ще її постійно підганяла, критикуючи. То Люда не так бур’яни вищипує, то не так помідори підв’язує. На третій день у дівчини здали нерви, і вона з’їхала до подруги.

Того ж вечора зателефонував Олег. Мама вже нажалілася, яка Люда безвідповідальна. І безсовісна.

– Люда, що сталося? – м’яко спитав чоловік.

– Олег, я працювати на городі не наймалася. Мені ці домашні заготівлі та овочі зовсім не потрібні. Я краще в магазині куплю. І з твоєю мамою під одним дахом більше не залишусь. Я не хатня робітниця в її будинку. Тому прояснимо одразу, поки ще не одружилися. Я вийду за тебе тільки в тому випадку, якщо ми житимемо окремо. Від твоєї мами.

Олег замовк, обмірковуючи ситуацію. А в Люда в цей час дуже переживала. Вона дуже любила Олега, хотіла провести з ним решту життя. Але закривати очі на поведінку Вероніки Павлівни не збиралася. Вона не для того отримувала професію, щоб займатися важкою фізичною працею.

– Добре, ми з’їдемо. Житимемо окремо.

– От і чудово, а я поки що у Марії перекантуюся.

З цього дня Вероніка Павлівна невзлюбила Люду. Адже вона наважилася не послухатися майбутньої свекрухи, та ще й єдиного сина відвела.

З того часу вона почала всіляко заманювати Олега до себе. Спочатку це була просто допомога по дому та городу. А потім жінка вигадала більш дієвий спосіб: погане самопочуття. Треба було тільки натякнути Олегу, що їй недобре, як люблячий син лишав всі справи і мчав до матері.

А у Люди скінчилися сили для співпереживання Вероніці Павлівні. Вона якось випадково помітила, як свекруха жваво фарбує паркан наступного дня після того як їй було неймовірно погано. З того часу до всіх скарг жінки Люда ставилася скептично.

Ось і сьогодні Олег помчав у ніч, хоча вони планували провести романтичний вечір лише вдвох. Не встигла Люда прийняти ванну, як на її телефон надійшло повідомлення від чоловіка:

«Пробач, залишусь у мами. Їй погано».

– Так, як завжди. Хто б сумнівався…

Але Люда відправила тільки декілька смайликів у відповідь. А сама відкрила черговий робочий проект. Якщо вже видався вільний вечір, то можна й макет підправити.

Олег кілька днів ночував у матері, говорячи, що їй погано. А він не міг залишити її одну. Люда на це просто погоджувалась. Схоже, їй доведеться упокоритися з тим, що чоловіка треба ділити з його матір’ю.

У четвер вранці Олег повернувся додому.

– Як мама? – Запитала Люда без особливого інтересу.

– Погано. Ступила десь необережно, зараз ледве ходить. А тут ще й тиск.

– Боже! Сподіваюся, що скоро все минеться, – Люда навіть не відволіклася від приготування вечері.

Наступного дня дівчина на роботі мала короткий день. Вона написала Олегу, що звільнилася раніше. А за кілька хвилин пролунав дзвінок.

– Слухай, а ти можеш до мами заїхати та завезти їй пігулки? Щоб я не крутився туди після роботи?

– Звісно, пришли список того, що треба купити.

Люда вирішила дістатися до свекрухи на таксі. Водій висадив її за кілька будинків. Дівчина повільно брела до потрібного будинку. Коли на горизонті з’явився город свекрухи, Люда застигла.

Вероніка Павлівна, яка ще вчора ледве ходила через, сьогодні щосили пропалювала грядки. Енергійно та бадьоро. Дівчина швидко дістала телефон та почала записувати відео.

За кілька хвилин Люда рушила до хвіртки.

– Здрастуйте, Вероніка Павлівно. Ви вже на ногах? А мені Олег сказав, що вам зовсім погано, – сказала Люда, сховавши посмішку.

Запис відео вона так і не відключила.

Свекруха різко випросталась і схвильовано подивилася на невістку.

– Люда? А що ти тут робиш у такий час?

– Раніше звільнилася, ось, вам пігулки завезла. Тільки не знаю, чи знадобляться вони, – посміхнулася Люда.

– Ой, ось тільки не треба. Це я тільки вийшла з дому і побачила великі бур’яини. Вирішила прополоти його, поки не розрісся.

– Так? А я ось за парканом спостерігала, як ви весь ряд пропололи. І навіть нога пройшла! Чудеса, Вероніка Павлівна.

Свекруха спухмурніла і ще дужче почервоніла.

– Люда, прибери телефон.

– Добре, – дівчина відключила запис. – Але відео я Олегу відправлю, нехай бачить, чим ви тут займаєтесь.

– Люда!

– А вам прописаний постільний режим, так фельдшер сказав! Чи він теж обманув? – усміхнулася вона.

– Люда! Не нахабні.

– Давайте в будинок пройдемо, Вероніко Павлівно. З вашим тиском стояти під сонцем, не варто.

Дівчина швидко написала чоловікові, щоб він після роботи їхав до мами. На них чекала серйозна розмова.

А свекруха в цей час намагалася звернутися до совісті Люди.

– Ну і чого ти досягнеш? Тільки зіпсуєш стосунки між матір’ю та сином! Ти взагалі не повинна була лізти в цю справу!

– Звичайно, – посміхнулася Люда. – Але мені набридло, що Олег їде до вас на ваш перший поклик, переймаючись здоров’ям мами. А ви його за ніс водите. Знаєте, з таким не жартують, Вероніко Павлівно.

Остання фраза прозвучала серйозно.

Незабаром приїхав і Олег. Він влетів у будинок і, важко переводячи подих, запитав:

– Що сталося?! Мамо, з тобою все добре?

– Ох, синку, – Вероніка Павлівна почала щебетати.

– Це твоя Люда все перебільшує. Не переживай все добре.

Вона замовкла, побачивши, як на неї дивно дивиться син.

– Мамо? Ти вже нормально ходиш?

Жінка сіпнулася.

– Я…

Люда її зупинила:

– Ось про це нам і треба поговорити. Сідай і дивися. Кіно, дуже цікаве.

Вона увімкнула коханому відео. З кожною миттю його обличчя похмуріло.

– Мамо, що це означає?

– Олеже, розумієш, я не можу сидіти без діла. Мені треба працювати…

– А як же тиск? Нога? Ти мене обманула? Але навіщо?

Свекруха не витримала:

– Тому що ти зовсім на мене не звертаєш уваги! Все Люда, та Люда. А я – твоя мати, між іншим!

– Що? – Здається Олег не розумів хід думок мами.

– Вона заявила, що ви з’їдете. І ти підкорився, навіть не запитавши мене! У матері!

– Чому я мав питати? Люді не подобається возитися на городі. Ти б її у спокої не лишила. Тому я подбав про дружину, тільки й усього, – обурився Олег.

– Але ти не подбав про мене!

– Скільки разів я тобі казав, що готовий компенсувати відсутність городу, аби ти відпочивала? Але тобі обов’язково треба поратися в землі! Не треба робити мене винним, мамо.

Люда ж просто сиділа і дивилася на сварку матері та сина. Свекруха намагалася натиснути на Олега, переконати його повернутися. Але обман матері не пройшов даремно.

Вони поїхали додому, а потім Олег сказав матері пройти повне обстеження. Виявилося, що жінка майже цілком здорова. Навіть у Люди було більше проблем, ніж у свекрухи.

Олег так образився на матір, що перестав із нею розмовляти. Він звичайно раз на місяць приїжджав, щоб полагодити щось у будинку і завести продукти.

Але на город і кроку не робив. А Вероніці Павлівні довелося упокоритися, що тепер у її сина своя родина. Тільки так у їхній сім’ї настав дуже тендітний мир. Ось тільки чи надовго?

КІНЕЦЬ.