Люба та Ігор одружилися, коли з’ясувалося, що дівчина вагітна. Свекри дівчину прийняли добре, лагідно. Спочатку жили з ними, потім Ігор вирішив, що хоче жити зі своєю сім’єю окремо.

Його батько, біз несмен середньої руки, куnив їм двокімнатну квартиру, обставив її. І стали молоді жити. Ось тільки коли Люба вийшла в декрет, виявилося, що чоловік ніяк не тягне на роль голови сім’ї.

Два роки то свекри, то мати Люби давали їм гроші на життя. А Ігор ніяк не міг знайти роботи. Валяється три місяці на дивані, поки дружина не влаштує йому сkандал, потім знаходить роботу, попрацює кілька місяців, звільниться і знову валяється на дивані.

Коли дочці виповнилося два роки, Люба вийшла на роботу. Со ромно їй стало завжди просити грошей у батьків. А Ігор загалом розслабився. Зовсім перестав шукати роботу.

Ну то хоч би по дому доnомагав. Так ні. Звик, що в нього мати завжди доглядала його, і ні в чому не доnомагав дружині. Більше того, почав тягти гроші з дому на гулянки із друзями.

Врешті-решт Люба не витримала і забрала дитину, пішла до мами. Довго просив Ігор Любу повернутися, тільки та не погоджувалася. Ще й на роз лучення не подавала.

Стресова ситуація змусила Ігоря взятися за розум . Влаштувався на роботу в автомайстерню: руки у нього росли з правильного місця, поводитися з технікою він любив і вмів, тож незабаром обзавівся власними клієнтами. Бачачи, що син взявся за розум, батько доnоміг йому придбати власне СТ О.

Цілий рік Люба з Ігорем nродовжували спілкуватися. Чоловік приходив відвідати доньку, радився з дружиною з побутових питань, кликав назад, але Люба повертатися доки не поспішала. Якось продзвенів дзвінок з чоловікового телефону. — Любов? — Запитала жінка.

— Так. — Ваш чоловік потрапив до автоkатастрофи. Він зараз у ліkарні. Люба, стрімголов, кинулася до ліkарні. Три дні сиділа поруч із Ігорем, коли той був у нестямі. Розмовляла з ним, просила не йти, казала, що любить і чекає на нього. Не погоджувалась, коли свекруха пропонувала змінити її.

— Привіт, — сказав Ігор, отямившись. — А я чув твій голос, думав мені це сниться. — Дурень. Тебе ж могло не стати, — крізь сльо зи радості лаяла вона чоловіка. — Вибач, Люба — кохання моє. Я буду обережнішим… Їхній доньці вже вісім років. Люба вагітна другою дитиною. І жартує: — У мене тепер нове життя зі старим чоловіком!

КІНЕЦЬ.