Я одружився у двадцять три роки. Моя дружина на два роки старша за мене. Тоді я вважав свої почуття до Олени справжнім коханням, можливо, саме тому не помічав у ній ніяких недоліків. Вже за три місяці після знайомства ми почали жити разом, а за пів року вона завагітніла. Я був радий, що скоро стану батьком і зробив їй пропозицію вийти за мене заміж. Кохана відповіла згодою.

Лише за деякий час після одруження, я почав звертати увагу на певні її дивацтва. Помітив, що вона ніколи не чистить зуби перед сном, купається лише раз в тиждень, довгий час не змінює одяг та білизну. Спробував натякнути, подарував їй набір для душу – то вона його так і не розпакувала.

Господиня з Олени теж ніяка. У нас у квартирі постійний безлад. Повертаюсь ввечері з роботи й замість того, щоб відпочивати, мию брудні тарілки, замітаю і збираю розкидані речі.

Таке враження, що як би я їй не нагадував, що пора прибирати чи помитись, то вона б взагалі цього не робила. Ніколи не робить цього за власною ініціативою, чекає коли я зроблю зауваження.

Якось я вирішив не втручатись і поглянути скільки часу вона протримається непомита у брудній оселі. Минуло два тижні й доки я не зауважив, що пора б вже привести себе і дім до ладу, то вона так і ходила, як нечупара. Цього разу ми ще й посварились, бо дружина вважає, що я навмисне присікуюсь.

Не розумію, як я не звернув увагу на такі важливі деталі ще до нашого одруження. Але ж, коли ми зустрічались, вона мала цілком охайний вигляд, від неї приємно пахло і вдома я ніколи не заставав безладу. Тепер розумію, що за чистоту в домі відповідала її мама, бо Олена на той час мешкала з батьками.

Я гидую власною дружиною і нічого не можу з цим вдіяти. У неї теж до мене безліч претензій. Каже, що я недостатньо заробляю і мало допомагаю їй з дитиною.

Через три роки спільного життя ми таки розлучились. Син лишився жити зі мною, я не міг допустити, щоб моя дити зростала в таких жахливих умовах. Олена була не проти. Вона зустрічається з ним коли забажає.

Картаю себе, що не розгледів у майбутній дружині такі серйозні недоліки, мабуть, почуття затуманили мені розум.

КІНЕЦЬ.