Свята у мене, напевне, будуть дуже веселі, і я вже не можу дочекатися, коли вони минуть, і мама чоловіка нарешті повернеться додому.

Але поки що Леоніла Феліксівна нікуди не збирається їхати. Ми проведемо всі новорічні свята разом у нашій однокімнатній квартирі, де живемо я, чоловік, маленький син і тепер ще свекруха.

Починалося все більш-менш терпимо. Вона приїхала з великим чемоданом, привезла подарунки малому й навіть сказала, що «не хоче заважати».

Але як тільки я побачила той чемодан розкритим, стало зрозуміло: це буде непросто. Там були баночки з порошками, благовоння, якісь камінці, незрозумілі книжки й навіть гігантський дзвін для «очищення енергії».

— Мам, а це для чого? — наважилась запитати я, коли вона розкладала свічки по кутах квартири.

— Для гармонізації простору. Я відчуваю, що у вас тут занадто багато негативу, — з натхненням відповіла вона.

Перший конфлікт стався наступного ж ранку. Я прокинулася о сьомій, щоб приготувати кашу сину, але на кухню потрапити не змогла. Свекруха сиділа на підлозі, запалила свічки й щось наспівувала.

— Мам, можна я пройду? Мені треба поснідати, — тихо спитала я, аби не розбудити малого.

Вона, навіть не обернувшись, відповіла:

— Зачекай, я ще не закінчила ритуал. Це для вашого щастя.

До десятої ранку я не могла навіть води попити, бо на столі стояла її чаша з димом, а поруч — розкладені камені, які «заряджалися».

— А як щодо дитини? Він теж чекатиме, доки зарядяться ваші кристали? — не витримала я.

— Марійко, не будь такою матеріалісткою! Це ж усе для вас, — ображено відповіла вона.

Ще один «приємний» момент трапився, коли я вирішила приготувати борщ. У холодильнику зникли м’ясо, буряк і сметана. Зате там з’явились коробки з «суперфудами», пакетики з невідомими порошками й цілий набір органічних чаювань.

— Леоніло Феліксівно, де курка? Я вчора її купила! — запитала я, намагаючись стримати роздратування.

— Я її викинула. Тваринна їжа — це джерело поганої енергії. Але я привезла вам кіноа й спіруліну, тепер харчуватиметесь правильно.

— А малий? Йому теж давати спіруліну замість супу?

— Так, звісно. Це ж корисно!

Я лише глибоко зітхнула. Якби не той факт, що свекруха подарувала нам квартиру, я б уже точно висловила все, що думаю.

Після кількох днів такого життя я зрозуміла, що треба бути готовою до будь-яких сюрпризів. Одного вечора, коли малий уже спав, я почула дивні звуки. У вітальні стояла свекруха з величезним гонгом і голосно била по ньому.

— Що ви робите?! Малий щойно заснув! — я буквально підлетіла до неї.

— Я знімаю енергетичні блоки вашого простору!

— Ви знімаєте мій здоровий глузд, мамо!

Малий Андрійко, звісно, прокинувся й почав голосно плакати. Але свекруха лише подивилася на мене докірливо й сказала:

— Ти дуже зациклена на матеріальному світі. Тобі потрібно більше працювати над собою.

А ще вона вирішила зайнятися вихованням мого сина. Одного разу я зайшла до кімнати й побачила, як вона тримає над його головою кристал і щось шепоче.

— Що це таке? — я ледве втрималась від крику.

— Це очищення аури. Ти ж не хочеш, щоб у нього була така сама розбалансована енергетика, як у тебе?

— Мамо, йому півтора року, йому не треба ваша аура, йому треба погратися машинками!

— Машинки — це символ технологій і забруднення прсотору. Я завтра принесу йому екологічну іграшку, зроблену вручну в Тибеті.

Чоловік намагався бути нейтральним у всій цій ситуації. Коли я намагалася з Назаром поговорити, він лише знизував плечима:

— Ну, це ж мама. Ти ж знаєш, яка вона стала після своїх Тібетів і Непалів.

— Назаре, твоя мама вирішила, що я маю готувати з водоростей! Малий їсть вівсянку на воді, а я п’ю якийсь трав’яний чай, бо каву вона теж «очистила»!

— Ну, давай трохи потерпимо. До Нового року вона точно поїде.

Але тут мене чекав новий сюрприз. Того ж вечора свекруха радісно оголосила:

— Дітки, я вирішила залишитися у вас до кінця свят! Нам так добре разом! А в мене поки що се рівно ремонт в квартирі – шпалери всі переклеюють мені.

Я зніяковіло поглянула на Назара. Той знову лише знизав плечима.

Зараз я сиджу на дивані, дивлюся, як свекруха розставляє нові свічки по квартирі, і думаю: «Це будуть найдовші свята в моєму житті».

Джерело