Сестра чоловіка позичила немалу суму rрошей на обстеження батька,а самі купили собі нове авто, в той час як ми з чоловіком щодня економuмо на чому можемо!

«Позич нам грошей, Ігорю, прошу тебе! Батько сильно занедужав, йому на обстеження треба!» – зателефонувала сестра чоловіка із таким проханням ще на початку місяця.

Я розуміла, і дуже хотіла допомогти стареньким, вони ж ледь як харчі дозволяють собі купити на свою малу пенсію. Тож ми вирішили позичити грошей сестрі.

На другий день ми зібрались навідатись до рідних, зібрали багато гостинців, які я готувала вночі, та й поїхали до рідних.

Пройшло декілька місяців з того часу, як ми позичили грошей, але від Іри, сестри чоловіка, ні сном ні духом про повернення грошей чути не було. А ми мовчали, бо гроші ж більше на обстеження батька, а не на щось друге…

На днях повернувся її чоловік із заробітків, тож ми подумали, що повернуть хоч половину суми, але не так сталось, як гадалось. Проте, рідні батьки розкрили нам всі карти, що донька із зятем придбали собі автомобіль, можливо, й не дорогий, але все ж.

Я була розчарована, ми живемо на однакові середні зарплати. Ми рідко собі дозволяємо «шиканути», навіть щоб купити дітям якийсь подарунок, то доводиться на чомусь постійно економити.

Позичили ми його сестрі сім тисяч гривень, та я сказала Ігорю, щоб він натякнув сестрі хоча б на те, щоб вона повернула половину суми.Чоловік спершу вагався, хотів навіть мене відмовити від цього, але я пояснила йому, що він  дочекається, коли діти будуть босі взимку ходити.

Ігор подзвонив до сестри й довго про щось з нею розмовляв. Коли прийшов до мене розповідаючи про що вони так довго розмовляли, то він сказав, що сестра його звинуватила в тому, що я ще в неї вимагаю гроші які вона витратила на батьків, і ще додала, що грошей у неї немає.

Мене це так сильно обурило, я мало не вибухнули від злості. Ігор відмовився більше їй дзвонити, а я його розумію, бо результату це не дасть, та й чому ми маємо після цього їм допомагати, а вони машини будуть собі купувати…

Я спершу  хотіла сама їй подзвонити й поговорити з сестрою, але думаю, що зроблю тільки гірше. Хоч для нас і три тисячі це великі гроші, якби вона їх віддала нам, то я б купила дітям взуття на зиму, а так буду думати на чому зекономити. Несправедливо, погодьтесь!

КІНЕЦЬ.