Нас було четверо тато, мамо, і я з молодшою сестрою. Збоку, напевно, здавалося, що ми ідеальна сім’я. Усі заздрили мамі з татом. Коли у нас перебували гості, мама з татом буквально палали лю бов’ю один до одного. Але коли ми були одні, ця «любов» відразу перетворювалася на ненависть.

Щовечірні сварkи та сkандали між батьками, під час яких звучали погрози: забрати дітей (батько) та подати на розл учення та алі менти (мати). Ми з сестрою були надані самі собі. Вранці я готувала сніданок собі та сестрі, збиралася сама, і збирала молодшу до школи. Сестрі із домашнім завданням допомагала я.

А ось мені ніхто не допомагав. Тато з принципу не допомагав нам з уроками, а мама висунула тезу: «Якщо сама не можеш виконати домашнє завдання, отже, тупа!». І свято дотримувалася його. Наші батьки зробили сюрприз перед закінченням мною школи — вони розл училися.

Як пізніше з’ясувалося, у батька вже була інша родина, а мама, кинувши нас напризволяще, кинулася облаштовувати свою . П’ять років тому я пішла з дому і почала жити окремо. А через три роки забрала до себе сестру. Вона в мене безпорадна, і мати остаточно б затюкала сестричку. Мала, так само, як і я ненавидить своє дитинство та рідний дім.

Сестричка розповіла, що після мого відходу мати почала налаштовувати її проти мене. Намагаючись хоча б молодшу утримати при собі. Але в неї нічого не вийшло.

І тепер, коли мама не змогла знайти нового чоловіка, коли подруги відвернулися від неї, коли ми з сестрою пішли від неї і вона залишилася зовсім одна, вона вирішила обрати нову стратегію. Намагається нав’язатися до мене у друзі.

Хоче вмовити мене забути минулі образи. Вона дев’ятнадцять років «витирала про нас із сестрою ноги», і тепер хоче, щоб ми забули це?! Не бувати цьому! Не бути їй нашою подругою!

КІНЕЦЬ.