Колишня дружина мого чоловіка не дає нам спокою. Їй трохи більше 30 років, заміж уже не звуть з дітьми, от і дзвонить моєму чоловікові щодня

Колишня дружина вважає мене винною, ревнує, хоче нашу родину розбити, постійно твердячи, як діти нудьгують за батьком. Навіть назад звуть. Але я знаю, що це не так. Це всі її вигадки. Діти відвикли від батька та раді лише грошам та подарункам.

Я сім’ю не розбивала і чоловіка в неї не уводила. Так, я знала його ще одруженим, разом працювали раніше, але в нас взагалі нічого тоді не було. Мало того, я зустрічалася з іншим чоловіком, майже співмешкала з ним, якщо не брати до уваги його довгих відряджень.

А потім у нас була корпоративна вечірка, усі приходили зі своїми половинками. Колишня дружина мого майбутнього чоловіка поводилася погано, випила зайвого, з іншими загравала. Потім я від нього дізналася, що він розлучається, підозрюючи дружину в зраді, хоч нічого до ладу і не доведено. Але я йому вірю.

Так, я його, що називається “пригріла”. На той момент я змінила все – особисте життя та роботу, з тим чоловіком розлучилася, пішла на підвищення до головного офісу. Квартира своя є, а йому нікуди було йти. На те й був у колишньої дружини розрахунок, що йому нема жити.

Але він одружився зі мною, ось уже два роки як живемо разом, а вона не заспокоюється. Гаразд, сама, але дітей навіщо нацьковувати. Там хлопчику 6 років, а дочці 8 із хвостиком, вони вже все розуміють, що до чого. Так, телефоном вони татові скаржаться, що нудьгують без нього, дівчинка навіть заплакати може, але потім при зустрічі чесно зізнаються батькові, що це мама змусила їх нудьгувати.

Причому зустрічі з дітьми мають відбуватися на її території! Не в нас, ні десь у парку, а вдома. Сама нафарбується, одягне короткий халат і ходить, дітей не соромлячись, заграє з чоловіком. Він, до речі, розповідає, як діти «нудьгують». Як тільки він приходить, у дітей завжди якісь плани: хтось у кімнаті замикається з планшетом, а хтось біжить у дворі грати.  На це і розрахунок.

Чоловік тоді збирається йти, але колишня дружина щось вигадує, просить допомогти, на кшталт полички повісити. І так і сяк перед ним крутиться. Тільки не виходить у неї нічого. До нас чоловік дітей не приводить, вона не пускає, каже, що нема чого дітей пускати в «гніздо розпусти». Це вона про мою квартиру.

Одного разу чоловік удень спав, дзвінок телефону приглушив. Але я бачу, що смартфон нескінченно світиться, і там ім’я його колишньої дружини. Спочатку я не відповідала. Чую жалісливий голос дівчинки: «Тату, алло, а коли ти до нас приїдеш?». Я аллокнула, дівчинка розгубилася, дає телефон матері: «Ой, мамо, там тітка якась!».

Вона взяла трубку і так по-хамськи: «Чуєш, ти, поклич мого чоловіка!». Нічого собі! Я говорю: «Я не знаю, хто ваш чоловік і його тут немає!».

Потім колишня нажалилася йому, що це, мовляв, я їй хамила і сказала, щоб вона не кликала чоловіка до дітей. Після цього пішли якісь дивні події: то моєму керівництву зателефонували нібито колектори, сказали, що у мене велике прострочення за кредитом, а в мене взагалі немає кредитів.

Потім на мій телефон пішли смс, нібито від якогось залицяльника, потім звідкись з’явилася моя сторінка на сайті знайомства з моїм фото. Ми з чоловіком розуміємо, що це вона підлаштовує, нас посварити хоче.

Ось що робити із цими колишніми дружинами? Я не проти зустрічей чоловіка з дітьми, але не такими самими методами. Як її віднадити від нашої родини? Заміж уже вийшла б, чи що.

КІНЕЦЬ.