Колись мій брат одружився з дівчиною з села. Наталя добра людина, красива. Микола заробляв добре, завжди жив заможно, а після одруження Наталю до себе в столичну квартиру забрав. Зразу вони жили добре, а потім брат став докоряти дружині, що вона не вміє так доглядати за собою, як столичні красуні, не фарбується і одягається сіро. Я помітила, що тут щось не так
Хочу розповісти про історію свого двоюрідного брата.
Микола нещодавно звернувся до мене за порадою, він людина багата, гроші має гарні, але зараз запитував мене, що йому зробити, щоб повернути дружину, бо дуже шкодує про те, що сам зруйнував свій шлюб.
Наталя була родом з невеличкого села, з бідної родини.
Вона навчалася в столиці, тому, коли її покликав заміж Микола, який народився і виріс в столиці, жив з батьками в чотирикімнатній квартирі в центрі Києва, Наталя відразу погодилася.
Вона просто сяяла, літала наче на крилах від щастя.
Згодом вони зіграли весілля.
Свято було влаштоване шикарно, все оплатили батьки чоловіка.
Про таке щастя Наталка навіть й не мріяла, це все було наче чарівний сон для неї.
Всі в селі заздрили жінці, коли дізналися, що та живе в центрі столиці в величезних хоромах.
Наталка сама не вірила такому своєму щастю.
Жили вони добре, а потім почався побут і все було не так райдужно, як в перші дні.
Та згодом чоловік все частіше став докоряти Наталці, що вона не така шикарна та витончена, як жінки в їхньому колі, які багато років в місті живуть і вміють доглядати за собою.
А Наталка не вміє фарбуватися, одягається без смаку, ще й готувати не вміє смачно, як його мама це робить завжди.
Це й свекруха постійно хотіла, щоб все було на її лад.
Загалом були створені всі умови родиною чоловіка, щоб Наталка покинула їх житло.
Вирішила, що щастя не в грошах і потрібно щось міняти в цьому житті.
А одного дня Микола виходив з мамою з супермаркету.
Він досі був самотнім, хоча дуже гарно заробляв.
А тут він побачив свою колишню дружину Наталку.
Наталка виглядала дуже вишуканою та доглянутою, а перед собою везла малятко на колясочці – красиве яснооке хлопченятко.
Микола кинув сумки, підбіг до неї і здивовано запитав:
– Це твоя дитина?
– Це моя дитина, – відповів голосно статний красень, подаючи руку Наталці.
Вони сіли в шикарний автомобіль і Наталя спокійно помахала рукою Миколі, ніби прощалася красиво зі своїм минулим.
Колишня свекруха Наталки навіть слова не могла сказати, а він схиливши голову подумав, що це могла б бути його дитина, а він сам все зіпсував.
Відтоді Микола хоче повернути свою дружину, розуміє, що втратив.
Щодня мене запитує, як повернути дружину.
Ну що йому тут можна порадити?
КІНЕЦЬ.