Одружилися ми рано, обом було по 19 років, народилася донька Юля, але, як часто буває, спільне життя не склалося і через чотири роки ми розлучилися. Я дуже люблю дочку, намагався часто з нею спілкуватися, забирав із садка, гуляли вихідними то в парку, то водив її на мультфільми.

До школи, до першого класу, ми вели її разом, незважаючи на те, що з дружиною ми майже не спілкуємося, лише якщо це стосується дитини. Часто виходило забрати доньку зі школи, іноді й на цілі вихідні, хоча для цього доводилося довго вмовляти колишню дружину, щоби відпустила.

Не те, щоб вона мені не довіряла дитину, більше хотіла, щоб зачепити мене болючіше. Але в мене було і своє особисте життя, жили цивільним шлюбом з майбутньою дружиною, а коли вона сказала, що чекає на дитину, запропонував оформити офіційний шлюб.

З Юлею став спілкуватися рідше, в основному дзвонив, а коли з’явилася Вероніка, то за повсякденним клопотом не бачив доньку майже півроку. Але при зустрічі я пояснив їй, чому так довго не приїжджав, сказав, що тепер у неї є сестричка, що їй переживати не варто з цього приводу, я любитиму її, як і раніше, і якщо вона захоче, я її з нею познайомлю.

Наші стосунки після цього нормалізувалися, і я став майже так само, як раніше бачитися з дочкою. Але чи то в неї з’явилися ревнощі, чи то я недостатньо приділяв їй увагу, але останнім часом Юля стала мені грубити, іноді не відповідає на телефонні дзвінки, а коли спробував з’ясувати, що трапилося, сказала, що вона хоче, як і раніше проводити з мною всі вихідні.

Але в мене сім’я і маленька дитина (Вероніці вже 1,5 роки), я не можу приділяти їй стільки часу. Востаннє дочка сказала, що я зрадник і поклала слухавку.

Як налагодити із нею знову ставлення, не знаю. Може звернутися до фахівців?

КІНЕЦЬ.