Замість очікуваної допомоги від батьків, отримала лише проблеми та претензії. Заздрю своїй сестрі, яка мешкає за тисячу кілометрів від батьків. Я ж не лише в одному місті, а ще й на одній вулиці. Коли купували з чоловіком квартиру, я сама наполягла, щоб недалеко від тата та мами, які завжди допоможуть і з онуками посидять. Але як я помилялася!

З початку все було добре, але коли з’явилася перша дитина, я зрозуміла, що це вже не ті батьки, яких я знала раніше. Ті були уважними, люблячими та дбайливими, а зараз стали нав’язливими, вимогливими та дуже уразливими.

Мама прямо з роботи йшла до нас, казала, що не може не побачити онука. Спочатку я раділа, розраховуючи на те, що вона погуляє із сином на вулиці, а я тим часом відпочину або займуся домашніми справами. Але мамі подобалося грати з онуком удома, і щоб я теж була поряд, для спілкування.

У процесі спілкування з онуком, мама розповідала, як пройшов її день в офісі, пліткувала про своїх співробітниць. Мені не те щоб неприємно все це чути, просто я настільки втомлювалася з маленькою дитиною, що хотіла б поспати, ніж усе це слухати.

Коли з роботи повертався мій чоловік, я, звісно, насамперед подавала йому вечерю. Мама, яка до цього казала, що перекусила на роботі і їсти не хоче, сідала за стіл і продовжувала свій монолог про те, що чоловікові було зовсім не цікаво.

Він був незадоволений, але претензії висловлював мені, коли мама йшла додому. Я захищала матір, хоч і розуміла, що та неправа. З кожним днем я все більше переконувалась, що від батьків більше проблем, аніж допомоги.

Коли мама дізналася, що я чекаю другу дитину, сказала: «Навіщо злидні плодити? Могла б і зі мною порадитись». У мене не знайшлося слів для заперечення, так мене образили її слова. Я чекала радості з її боку, що буде ще й онука, але мама кілька днів не приходила і не дзвонила, так образилася, що з нею не порадились.

Зараз вона любить обох онуків, а про свої слова навіть не згадує, каже, що я все вигадала. Мене дуже ображає таке ставлення, а ось сестра постійно скаржиться, що батьки опікуються мною, що мені добре живеться з такою підтримкою.

Не можу я все їй розповісти. Вона неодмінно передасть мамі, що її не цінують. Зараз плануємо із чоловіком продати цю квартиру та купити трикімнатну. Вирішили, що вибиратимемо в іншому районі лише через моїх батьків.

КІНЕЦЬ.