Коли я зрозуміла, що чекаю дитинку, мені було лише сімнадцять. Батьки хапалися за голови і пропонували, щоб я віддала маля їм на деякий час, щоб сама вчилася, але мені і в думці такого не було. До того ж, Михайло мене у всьому підтримував, хоча розумів, що для нас почнуться нелегкі часи. А день, коли Златка з’явилася на світ, я ніколи не забуду. І Михайло і моя мама так мріяли в той момент бути зі мною, але не вийшло

 

Коли я зрозуміла, що чекаю дитинку, мені було лише сімнадцять. Батьки хапалися за голови і пропонували, щоб я віддала маля їм на деякий час, щоб сама вчилася, але мені і в думці такого не було.

До того ж, Михайло мене у всьому підтримував, хоча розумів, що для нас почнуться нелегкі часи. А день, коли Златка з’явилася на світ, я ніколи не забуду. І Михайло і моя мама так мріяли в той момент бути зі мною, але не вийшло.

Я зрозуміла, що чекаю дитинку, коли мені було сімнадцять, але я ні про що не шкодую і пишаюся своєю сім’єю

У нас з Михайлом, хоч ми ще і не розписані, росте донечка Златка, і вона наше щастя. Я ніколи не думала, що стану мамою в такому ранньому віці, але, інколи життя підносить ось такі сюрпризи…

Мої батьки чухали потилиці і навіть пропонували, щоб я віддала дитину їм на деякий час, але мені і в думці такого не було. Мені пророкували” всі друзі і родичі, що я обов’язково розлучуся з її батьком, але цього не сталося.

Я познайомилася з батьком Златки в гімназії, він був красивим, широкоплечим хлопцем, який також був веселим і не показував з себе казна що, він був дуже простим насправді.

Усі мої подруги хотіли його зачарувати, навіть робили ставки на нього. Я в них не брала участі, і, на подив моїх друзів, цей красень дістався мені.

Ми дуже сильно покохали один одного, і, звичайно, любов внесла свої корективи в наше життя.

Я навіть не думала віддавати дитину своїм батькам. До того ж, Михайло не злякався, а навпаки, він радів разом зі мною, хоч і знав, що нас чекають нелегкі часи.

Хоча мені було лише сімнадцять років, я була щаслива, я не відчувала, що я ношу дитинку, і не задумувалася, що мене чекає дальше?! Мої батьки деякий час зі мною не розмовляли, але потім заспокоїлися і почали планувати зі мною, як бути далі. Хоча вдома тут і там говорили: “А що люди скажуть?”

​Я не переривала навчання, а просто почала жити, як то кажуть, за течією.

Я ніколи не забуду день появи на світ Златки. Михайло взяв на роботі приблизно на той час двотижневу відпустку, щоб бути зі мною, коли це сталося, і в перший день, коли він пішов на роботу, у мене все почалось (як за законом…).

Я знала, що він не зможе відразу примчати до мене, тому не стала його турбувати, взяла сумку в руки, закинула сумочку на плече і пішла в пологовий будинок, який знаходився неподалік нашого будинку.

Батькам я взагалі не дзвонила, не хотіла, щоб вони лишній раз хвилювалися. Златка з’явилася на світ дуже швидко! Моя мама навіть трішки злилася, бо вона хотіла в цей момент бути поруч і навіть готувалася.

Та незважаючи ні на що, і батьки і Михайло відразу огорнули мене любов’ю і радістю.

Поява на світ дитинки в такому ранньому віці ніколи не обмежувала мене. Коли нам хотілося повеселитися, за Златкою наглядали мої або ж Михайла батьки по черзі.

Ми зі Златкою без проблем подорожуємо, їздимо на плавання, ходимо на розвивайки. Я навіть закінчила університет. Ми все ще любимо один одного і плануємо другу дитину, але перед тим ми станемо на рушничок щастя…

Джерело