Я хочу поділитися своєю материнською тривогою з приводу моїх стосунків із невісткою, і я не впевнена, що вчинила неправильно. Усі мої діти вже виросли та мають свої сім’ї. Мій син нещодавно одружився, але я відразу відчула, що у його дружини важкий характер, і вона дивиться на нас зверхньо.

Під час весільних урочистостей вона сиділа мовчки, виглядала злою та незадоволеною, що викликало в мене жахливе почуття тривоги. Мої дочки намагалися поговорити з нею, але вона відмовлялася вступати з нами у розмову.

Молодята навіть раніше відправилися в готель, щоб переночувати, що засмутило моїх гостей. Коли моя невістка приїхала до нас вже як член сім’ї, вона не допомагала по дому і, здавалося, не була зацікавлена в тому, щоб ближче познайомитися з нами.

Через довгі нігті вона не могла мити посуд і більшу частину часу сиділа в телефоні . Ми з чоловіком не відчували себе комфортно поруч із нею, і я відчувала, що ми їй не подобаємось.

Найважливіше свято для нашої сім’ї – 8 Березня, і ми завжди відзначаємо його разом за великим гулянням, адже у нашій родині більше жінок, і це наш день.

Однак нещодавно мій син сказав мені, що цього року він і його дружина не прийдуть до нас, тому що їй не подобається жирна та нездорова їжа, яку ми постійно готуємо. Їй також неприємні наші сімейні традиції, які включають співи та танці, у неї, мовляв, голова від цього завжди болить.

Мені стало прикро і сумно, що вони порушили сімейні традиції заради її забаганки. Я намагалася порозумітися з невісткою, але нічого не виходило.

Я навіть пропонувала приготувати її улюблені страви, але вона, мабуть, не зацікавилася відновленням наших стосунків. Я не розумію, чому мій син уникає своєї сім’ї через дружину, і це завдає мені глибокого болю. Я прив’язана до сина і хочу, щоби все налагодилося, але не знаю, що робити.

Я хотіла б, щоб мої дочки допомогли мені знайти спосіб налагодити стосунки з моєю невісткою, але це здається важким завданням і для них самих. Зараз я можу тільки сподіватися, що згодом усе налагодиться.

КІНЕЦЬ.