Я завжди свято вірив у те, що добро повертається нам сторицею. Якщо вчиниш якийсь добрий вчинок, то у відповідь отримаєш вдвічі більше добра. І от трапилась зі мною якось одна пригода, що лише підтвердила цю теорію.

Зранку я їхав на роботу і в транспорті під своїм місцем ненароком натрапив на щось тверденьке. Коли нахилився, то побачив сумочку. Навколо нікого не було, перепитав у пасажирок і вони сказали, що це не їхня річ.

Відкривши знахідку, побачив гаманець із великою сумою всередині та мобільний телефон. Чесно сказати, то я навіть розгубився та не знав, що мені робити далі з цим всім. Тоді вийшов на своїй зупинці, взяв телефон та вирішив якось вийти на власницю.

Та телефон я розблокувати не зміг, попрямував до відділення поліції, але раптом екран знайденого смартфону засвітився. Там з’явилось повідомлення: «Якщо ви знайшли мій мобільний телефон, то, будь ласка, передзвоніть мені за цим номером, пароль блокування: 126723.

Буду рада Вам віддячити». Відразу я зателефонував. По іншу сторону слухавки щебетав дуже милий жіночий голосок. Ми домовились про зустріч, але вже після мого робочого дня.

Увечері ми зустрілись в одному із затишних кафе міста. Дівчина розповіла, що працює бухгалтером в одній із великих будівельних компаній і ці гроші із сумки – мала би бути заробітна плата для багатьох співробітників. Наша розмова була настільки милою, що в кінці вечора я зателефонував дівчині зустрітися ще раз якось на тижні.

З того дня минуло три роки. Нині із Анею ми в шлюбі. Нещодавно кохана народила нам синочка. І я безмежно щасливий, що доля тоді повернула саме так. Адже тепер я найщасливіший чоловік у світі.

КІНЕЦЬ.